в означеннях
Тлумачення, значення слова «пробуджений»:

ПРОБУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пробудити. Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу (Олександр Довженко, I, 1958, 93); В печінці штучно пробуджених ховрахів значно знижений вміст фосфору (Український біохімічний журнал, XXI, 2, 1949, 168); 27-го лютого 1917 р. російський пролетаріат разом з пробудженою ходом воєнних подій частиною селянства і з буржуазією скинув монархію (Ленін, 35, 1973, 376); Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 374).

2. у знач. прикм., перен. Який пробудився. Легенький свіжий подих пробудженої природи.. торкався і його розпаленої душі (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 137); Він безсило злоститься; темна, раптом пробуджена злоба клекотить в його голосі (Юрій Яновський, IV, 1959, 105).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 125.

Коментарі (0)