ПРОБУДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУДИТИСЯ, буджуся, будишся, док.
1. Переставати
спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. Ольга
пробуджується, протирає кулачком очі (Талан, Гори..,
1956, 147); Дарка кожного.. ранку пробуджувалася з
надією, що побачить на небі бодай натяк на дощ
(Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 7); Пробудившись, я тихо
підвівся й сів на ліжку, як і не спав (Степан Васильченко, II, 1959, 263);
Оверко з великим зусиллям пробудився, безтямно лупав
очима (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 151);
// Опам'ятовуватися,
приходити в себе. Перша пробудилася з задуми Зіна. Вона
принесла дорогому гостеві вечерю (Мирослав Ірчан, II, 1958, 19);
// перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і
т. ін. В місті першими пробуджуються околиці (Юрій Мушкетик,
День.., 1967, 34); Пробуджуються залізниці (Микола Рудь,
Дон. зорі, 1958, 50); Північ міниться й тремтить!
Давня скеля пробудилась, Став з ялиною шумить
(Леся Українка, IV, 1954, 128).
Пробуджуватися (пробудитися) від (од, зі) сну див.
сон.
2. перен. Виходячи із стану спокою, застою і т. ін.,
ставати більш активним, дійовим. В період революції
1848—1849 рр. не тільки європейські монархи, але й
європейські буржуа вважали російське втручання
єдиним порятунком проти пролетаріату, який щойно
почав пробуджуватись (Маніфест комуністичної партії, 1963, 7);
Розбуркана революцією Україна пробуджувалась до
повнокровного національного життя (Юрій Смолич, Мир.., 1958,
91); Народ пробудився, народ повстав… (Костянтин Гордієнко, Чужу
ниву.., 1947, 316); Навесні 1919 року київські театри
були націоналізовані, і опера, палко підтримана новим
робітничим глядачем, знову пробудилася до творчого
життя (Мистецтво, 6, 1967, 11);
// Набувати певного
вигляду, стану; оживати з настанням весни, ранку (про
природу). За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух,
відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром
(Олесь Гончар, II, 1959, 200); Пробудилися Діброви І гаї,
Пісню сонечку співають Солов'ї (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959,
11); Люди ще сплять, а природа вже пробудилася
(Василь Кучер, Прощай.., 1957, 367);
// Починати проростати (про
насіння). Отак Пробуджується літеплом насіння
(Микола Бажан, Вибр., 1940, 178); Та гей, бики! Зоремо поле,
Посієм яреє зерно, А спаде дощик, незабаром В землі
пробудиться воно (Степан Руданський, Тв., 1959, 134).
3. перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, якості, властивості і т. ін.). Проводжаючи поглядом Лукію, Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 201); В Жменякові пробуджувалася людина-творець (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 84); Ось уночі пробудились думки: «Спиш?» — мені крикнули і залюбки кров мою пить почали, як вампіри... (Леся Українка, I, 1951, 271); Пробудилися в Ользі нові сили, і ті нові сили викликали до життя оте сильне прагнення вибиватись на перше місце в першому ряді (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 192).
4. тільки недок. Пас. до пробуджувати.