в означеннях
Тлумачення, значення слова «пробиватися»:

ПРОБИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док.

1. чим, по чому, крізь що, через що, серед чого і без додатка. З труднощами проходити, пробиратися куди-небудь; прокладати собі дорогу, шлях, долаючи перешкоди. Коли якийсь цікавий пробивався крізь юрбу до церкви, всі, як один, повертали голови до дверей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275); Пароплав невпинно пробивався вперед і часто гудів короткими, вже веселішими гудками (Мирослав Ірчан, II, 1958, 330); Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити. Якось ми пробилися, увійшли (Марко Вовчок, I, 1955, 189); Незабаром виявилось, що й на санях вони не проб'ються через засніжену рівнину... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 220); Де міг колись лише верблюд серед пісків пробиться, — поглянь: тепер проходить тут велика залізниця (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 43); Покрутилась [пшениця] місцями вихорами. Тут косарками не візьмеш. Хіба що косою проб'єшся (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 353);  * Образно. Сорок два рази крізь люті сніги пробивалася весна у мої любі Піски (Павло Тичина, III, 1957, 131);
//  перен. Ламаючи опір противника, оволодіваючи його позиціями, просуватися вперед. Рота пробивалась крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира (Яків Качура, Вибр., 1947, 162); Запекло пробивалися рицарі,.. підставляли себе під сокири (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 448); Всі [хлопці] були сповнені пориву й рішучості будь-що пробитись до Києва, заволодіти ним назавжди (Олесь Гончар, II, 1959, 146); Бійці 51-ї дивізії, очолювані легендарним героєм громадянської війни В. К. Блюхером, пробилися крізь дротяні загородження (Наука і життя, 11, 1965, 3);
//  до кого, перен. Домагатися зустрічі з ким-небудь. Ласточкін, втративши вже надію пробитися до професора, сказав, що він має справу до Гаврила Івановича від його доброго знайомого (Юрій Смолич, V, 1959, 549); Аж до самого керівника Закарпатського хору пробилася [Оленка], а таки дістала [пластинку] (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 281);
//  Прорубуючи, пробиваючи що-небудь, видобувати щось, знаходити вихід до чогось. [Добридень:] Пробиватися треба крізь камінну товщу: під нею вода є (Іван І. Волошин, Зол. артезіани, 1949, 9);  * Образно. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40).

2. Силою долаючи що-небудь, прориваючись звідкись, з'являтися назовні. Сильніше подиха холод, зростають вали на морі,.. пробиваються з білої піни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Ось на дні рівчака почала пробиватися вода (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 12); Голенькі пташата.. вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); Крізь білі рукавички враз проб'ються пазурі крючкуваті, мов гаплички (Леся Українка, I, 1951, 274); — Я тобі ще покажу джерельце, що пробилося прямо з дуплавого пня... (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 95);
//  з чого, з-під чого, крізь що і без додатка. Рости, проникаючи крізь що-небудь (про рослини); проростати. Червоні китиці рож пробивались крізь густе гілля й лиспія буйних городніх корчів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 100); Уже жовтіли козельці, зеленіли кущики пасльону, пробивався спориш (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 31); Молода травиця пробилася з-під землі й вкрила, ніби щіткою, долини, яри (Любов Яновська, I, 1959, 31); Пішло у колос жито, В стрілки овес пробивсь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 338);  * Образно. Весна пробивалася з землі, линула з неба, пломеніла в барвистих загравах світань (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 204);
//  Відростати (про вуса, бороду). Сам Ігнат був ще молодий козак — саме тілько чорний вус почав пробиватись (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 271); На верхній губі [Марка] пробивався чорнявий пушок (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 45); Йому тільки ще йде дев'ятнадцятий рік. Міцні губи налились здоров'ям, пробиваються вуса (Олександр Довженко, I, 1958, 87); Ставати злегка, місцями або час від часу видимим; показуватися. Хмари почали розходитись, поміж їх чорними клубками іноді пробивалася боязка зірка (Панас Мирний, I, 1954, 310); Ольга Іванівна, проходячи повз дзеркало, глянула в нього і підібрала пасмо волосся, в якому вже де-не-де пробивалась холодна сивина (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 171); Серед вигнутих темно-зелених масивів соснових та ялинкових лісів лише де-не-де проб'ється.. самотня смерека (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 32); З роздертої кишені.. пробилися разок намиста і торочки тернової хустки (Михайло Стельмах, II, 1962, 180);
//  З'являтися, показуватися, виступаючи назовні (про сльози, рум'янець, піт і т. ін.). З-під білої і гладенької, мов бархат, кожі пробивалася червона краска (Панас Мирний, I, 1954, 218); Ольга Аркадіївна бачить, як пробивається рум'янець на щоках дочки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 74); У неї пробилась сльозина, У нього зірвалось зітхання... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 167);
//  перен. Проявляючись, ставати помітним, яскраво вираженим (про зовнішній вияв почуттів, стану, характеру і т. ін.). Видко було, що панночка нудилась: у рухах пробивалась апатія, в голосі нервовість (Леся Українка, III, 1952, 618); Налиті здоров'ям,.. з почуттям гідності, що пробивається в кожному, вони [випускники школи] ще все в якомусь бродінні, то стануть серйозними, то знову розсміються, мов діти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 141); Її очі стемніли аж вчорне, і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (Ольга Кобилянська, II, 1956, 159); — А де ж це ви так довго були? — спитав Папаяніс управителя, і на його кам'яному лиці ледь-ледь пробилася тінь посмішки (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 144);
//  перен. Починати усвідомлювати, відчувати, пригадувати що-небудь. Крізь дрімотний і болісний сон, який межував із забуттям, пробивалась [у Павла] думка, що він уже ніколи не прокинеться (Василь Кучер, Голод, 1961, 337); Крізь внутрішнє напруження уперто пробивалась злість на Мухіддінова (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 387); Звичайна людська обережність, поруч з якою навіть в мужньому серці підполковника так легко могли пробитись паростки остраху й побоювання, підказала йому, що в словах Сидорчука є певний сенс (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 102); Я й сам уже цієї пісні не пам'ятав, а як став непритомніти, вона мимоволі виринула, пробилася десь із самих надр психіки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 21);
//  перев. недок., перен. Проявляючись, ставати очевидним; виявлятися. В імпровізаціях на теми рідного міста пробиваються ліричні ноти, постають вечорові алеї (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 12); Формалізм і абстракціонізм треба виривати з корінням, тільки-но вони починають пробиватися на мистецькій ниві (Комуніст України, 5, 1963, 28).

3. з-під чого, між чим, крізь що, через що і без додатка. Проникаючи крізь що-небудь, мати вихід кудись. З комина.. дим виходить просто на горище й через драниці покрівлі пробивається надвір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 404); Спочатку.. жар пробивався лише між зигзагуватими щілинками й розколинами великої вугільної шапки, потім щілини почали більшати, зливатися, вогонь запалав з усіх боків (Іван Сенченко, Опов., 1959, 20); Замісто шкла з паперу латка, Крізь стіни скрізь пробився сніг (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 67); Вранішній промінь пробився крізь туман, розсипався по воді (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 189);  * Образно. В тому, що залишив нам поет [М. Ю. Лермонтов], бачимо ми передовсім світлу жадобу красивого, вільного, безмежного життя, що раз у раз пробивається з-під попелу зневіри (Максим Рильський, III, 1955, 205);
//  Ледве чутися, доноситися (про звуки). Між усім тим пробивався тоненький жалібний голос одної скрипки й гармонійні акорди циганського цимбала (Ольга Кобилянська, II, 1956, 18); Там, де півтемрява, звідки час від часу пробивається приглушений дівочий сміх, — зринула пісня (Микола Олійник, Леся, 1960, 70); Крізь той туман стрімко і широко пробився багатоголосий хор (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 352); У тихих полях прогриміла підвода, і до хутора пробилася дівоча пісня (Михайло Стельмах, I, 1962, 540);
//  Злегка відчуватися (про запахи). Первозданною неповторністю дихало повітря,.. в ньому ще відчувався холодок льоду, а тим часом пробивався вже й присмак меду (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 204); Завтра випаде сніг, і на відсонні тонкими струмками будуть пробиватися крізь нього пахощі стужавілої землі та виновий дух опалого листу (Михайло Стельмах, II, 1962, 375).

4. перен. Докладаючи зусиль, домагатися певного становища в суспільстві, досягати успіхів у чому-небудь, забезпечувати собі благополуччя і т. ін. — Ви ж можете ще й працювати.. Вас не вчили, що жінка може й працею пробиватись крізь життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 527); Іван у своєму сирітстві шукав порятунку в навчанні, щоб пробитися далі, піднятися вище (Петро Колесник, Терен.., 1959, 32); Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості (Минуле українського театру, 1953, 96).
Пробиватися (пробитися) в люди — те саме, що Вибиватися (вибитися) в люди (див. вибиватися).

5. розм. Те саме, що перебиватися 4. Сьомий рік тяжко бідувала Марія.. Так пробивалися з року на рік (Мирослав Ірчан, II, 1958, 273); Честь тому, хто під землею Вік довбається в норі, Щоб пробитись із сім'єю, Щоб не пухнуть дітворі! (Павло Грабовський, I, 1959, 511).

6. розм. Натикаючись на що-небудь гостре, ранити себе; напорюватися. Досталося б Іванові од генеральші за того бугая, якби були кріпаки не покрили Максима. А то сказали, що бугай погнався за собакою та й пробився (Панас Мирний, II, 1954, 113); Теля бекнуло та й скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик, якби Аничка не вибігла з хати та не нагнала його (Лесь Мартович, Тв., 1954, 173).

7. тільки недок. Пас. до пробивати 1, 2, 4.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 114.

Коментарі (0)