в означеннях
Тлумачення, значення слова «прочісувати»:

ПРОЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех.

1. Розчісувати в певному на прямі. Сів [Кадук], спершись на лікті, час від часу нагинаючи лобасту голову, прочісуючи її всіма пальцями обох рук (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 123); Після укладання соломи покрівлю вирівнювали і прочісували граблями, щоб надати соломі бажаного напряму для стікання води (Дерев'яне зодчество України, 1949, 64); Хлопець схопився з лави, чуприну прочесав п'ятірнею (Іван Ле, В снопі.., 1960, 39); Він зупинився перед великим стінним дзеркалом, оглянув себе, поправив чуприну пальцями — ніби солом'яний віхоть граблями прочесав (Микола М. Тарновський, День.., 1963, 223);
//  Чесанням очищати, вирівнювати, готувати до прядіння (волокно). Прочісувати вовну; Прочесати льон,

2. перен., розм. Детально оглядати, обстежувати яку-небудь місцевість, щоб знайти, спіймати когось. Полковник Пшелуський, аби вислужитись, прочісував села і містечка, вишукував прихильників Довбушевих (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 163); Втрачаючи останню надію спіймати шакала, ми прочісували зарості очерету (Вечірній Київ, 19.II 1958, 4); Наш начальник сказав, що втекти далеко.. шпигун не міг. Він десь у гаю. І ми маємо прочесати гай (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 222);
//  також без додатка. Обстрілювати певну місцевість. Його [Берлін] безугавно штурмували, бомбили та прочісували на бриючому польоті наші штурмовики, бомбардувальники й винищувачі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120); На бриючім бувало пролетиш, — прочешеш раз, прочешеш знов удруге (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 155).

3. тільки недок. Чесати якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 347.

Коментарі (0)