ПРОЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех.
1. Розчісувати в певному на
прямі. Сів [Кадук], спершись на лікті, час від
часу нагинаючи лобасту голову, прочісуючи її всіма пальцями
обох рук (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 123); Після
укладання соломи покрівлю вирівнювали і прочісували граблями,
щоб надати соломі бажаного напряму для стікання води
(Дерев'яне зодчество України, 1949, 64); Хлопець схопився з лави,
чуприну прочесав п'ятірнею (Іван Ле, В снопі.., 1960, 39);
Він зупинився перед великим стінним дзеркалом,
оглянув себе, поправив чуприну пальцями — ніби
солом'яний віхоть граблями прочесав (Микола М. Тарновський, День.., 1963, 223);
// Чесанням очищати, вирівнювати, готувати до
прядіння (волокно). Прочісувати вовну; Прочесати льон,
2. перен., розм. Детально оглядати, обстежувати
яку-небудь місцевість, щоб знайти, спіймати когось.
Полковник Пшелуський, аби вислужитись, прочісував села і
містечка, вишукував прихильників Довбушевих (Володимир Гжицький,
Опришки, 1962, 163); Втрачаючи останню надію
спіймати шакала, ми прочісували зарості очерету
(Вечірній Київ, 19.II 1958, 4); Наш начальник сказав, що
втекти далеко.. шпигун не міг. Він десь у гаю. І ми
маємо прочесати гай (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 222);
//
також без додатка. Обстрілювати певну місцевість. Його
[Берлін] безугавно штурмували, бомбили та
прочісували на бриючому польоті наші штурмовики,
бомбардувальники й винищувачі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120);
На бриючім бувало пролетиш, — прочешеш раз,
прочешеш знов удруге (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 155).
3. тільки недок. Чесати якийсь час.