в означеннях
Тлумачення, значення слова «прочуняти»:

ПРОЧУНЯТИ, яю, яєш, док., розм. Прийти до пам'яті. Марія прочуняла з півсну-споминів, заломила руки та й кричала. — Діти мої, сини мої, де ваші кістки білі? (Василь Стефаник, I, 1949, 194); Те, що справді зі мною було, здалось мені маренням, і я подумав: ось прочуняю і побачу себе в своїй хаті (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 227);
//  Видужати. — Та я б руки під нього підложила, щоб видужав, та вік би весь не спала, за ним би дивилась, аби прочуняв (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 348.

Коментарі (0)