ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОЦІДИ́ТИСЯ, цідиться, док.
1. Проходити, цідитися крізь
що-небудь (перев. про рідину). Бадьоро потекли
ручайки балками, проціджувалися струмочки під торішнє
соняшникове коріння (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 288); Молоко
вже процідилося;
// Проникати, проходити куди-небудь
(часто через вузький отвір, щілину і т. ін.). Обоє
[чоловіків] курили. Дим сотався кільцями, проціджуючись
у відчинене вікно (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 77); Жовте
проміння процідилося в хату і освітило бліде обличчя
Андрія (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 813).
2. тільки недок. Пас. до проціджувати 1.