в означеннях
Тлумачення, значення слова «продувати»:

ПРОДУВАТИ і ПРОДИМАТИ, аю, аєш, недок., ПРОДУТИ, продму, продмеш і продую, продуєш; мин. ч. продув, дула, ло; док.

1. перех. і без додатка. Струменем видихуваного повітря прочищати що-небудь, очищати щось. Він шарував його [обріз] сьогодні якось особливо уважно, продував, перевіряв, заглядав у дула.. і, почистивши та перевіривши, загорнув у ганчірку (Григорій Епік, Тв., 1958, 113); Телефоністи.. схилялися над зеленою коробкою телефону, час од часу продували мембрану і вигукували позивні (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 85); — Продуй перше, ніж маєш сісти! — вимагала від Івана Палагна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 336);
//  Здувати що-небудь з чогось. Дівчина плачучи вийшла, а баба продувала порох з печі і цілювала [цілувала] землю і поклони била (Василь Стефаник, I, 1949, 87);
//  Прочищати, очищати сильним струменем повітря, газу, води. Котел [локомобільний] продувають для того, щоб усунути з нього.. бруд (Сільські теплові електростанції, 1957, 79); Ярослав продув насосом бензопровід, заходився прочищати клеми батареї (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 122).

2. перех. Продмухувати на чому-небудь отвір, вічко і т. ін. Менша сестра Марійка, тремтячи з усієї сили, продимала замерзлу шибку.. вікна й стежила, як батько спускав у льох обох братів (Григорій Епік, Тв., 1958, 388).

3. неперех. Рухати струмені повітря (про вітер); віяти. Став продувати гірський вітер і розігнав хмари в безвісті (Марко Черемшина, Тв., 1960, 53); Продув весняний вітрець (Степан Васильченко, II, 1959, 344);
//  безос. Обдавати холодом, подувом пахощів і т. ін. По хаті продувало різким холодом (Іван Франко, I, 1955, 162);
//  також перех. Дуючи, проникати наскрізь, через що-небудь, кудись, обдувати з усіх боків (про вітер, сильний струмінь повітря). Добре продував [вітер] крізь лиху Соломіїну одежу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 373); Хоча вітер наскрізь продуває вітряк, Юхрим не застібає своєї бекеші (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 117); Від снігів, з-під гори, Сто вітрів загуло, Кучерявлять бори, Продимають село (Юрій Гойда, Сонце.., 1951, 91); — Все продму, що не захочу! — Вітер в стрісі стугонить (Іван Манжура, Тв., 1955, 259);
//  безос. Накинула [Катерина] на плечі дранку, а крізь неї так і продуває (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 27);
//  перех. і без додатка. Дуючи, проникаючи крізь одежу, дошкуляти кому-небудь (звичайно про холодний вітер, віхолу і т. ін.). Зубиха та аж скиглить від холоду, бо вітерець продував, і їй кріпко скубенти [дрижаки] докучали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 204); Хуртовина гасала по полю і наскрізь продувала людей (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 129); Не продме в ньому [кожусі] ніякий вітер і не дошкулить найлютіший мороз (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 3);
//  тільки док., перех. і без додатка, безос., розм. Викликати захворювання, застудити протягом, крізним вітром. Уночі продуло в ліжку біля розбитого вікна. Болить страшенно бік лівий (Олександр Довженко, III, 1960, 410); [Самосад:] А в вас знову, флюс... І де це вас знову так продуло?.. (Олександр Корнійчук, II, 1955, 340).

4. недок. тільки продувати, перех., перен., фам. Не домагатися успіху в якій-небудь грі; програвати. [Захар Лукич (зловтішно):] Цей чемпіон коржівський мені нарешті партію продув (Олександр Підсуха, Жарти.., 1958, 36);
//  Втрачати (гроші, майно і т. ін.), програючи в азартній грі. — Чи багато, карбованців продув у карти? (Нечуй-Левицький, I, 1956, .379);
//  Часто випиваючи, позбуватися сили, здоров'я і т. ін. Оту та спить Овсій бурлака. Він добрий запорожець був. Горілку пив, як гайдамака, Поки здоров'є [здоров'я] все продув (Українські поети-романтики.., 1968, 265).

5. тільки док., перех. і неперех. Дути (у 1, 2, 6 знач.) якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 173.

Коментарі (0)