в означеннях
Тлумачення, значення слова «продиратися»:

ПРОДИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОДЕРТИСЯ і ПРОДРАТИСЯ, деруся, дерешся; мин. ч. продерся, лася, лося і продрався, дралася, лося; док., розм.

1. Прориватися, розриватися наскрізь; проношуватися до дірок. Раз став він Свиту надягать, Аж дивиться — рукава вже продрались (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 31); [Голос:] Дядьку! Мішок продрався, гроші он по дорозі сиплються (Степан Васильченко, III, 1960, 435).

2. З труднощами, долаючи перешкоди, протискуватися куди-небудь. Часом їй доводилось продиратися через таку гущину, що вона ледве пролазила поміж жовтими стінами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Продершись рвучко між гілляк, На стежку вискочив хижак (Микола Бажан, Роки, 1957, 235); Продравшись крізь зарослі ліщини та ялівника, вони опинилися на відкритій сонцю просторій галявині (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 63);
//  Ламаючи опір, проходити, пробиватися куди-небудь. Від Умані група, в якій воював Бармаш, продиралася на схід по території, захопленій і забитій ворожими військами (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 143); Народу сила, ледве продерешся, так я держусь за панича, як сліпий за поводатаря (Олекса Стороженко, I, 1957, 110);
//  перен. Проникати або просочуватися через що-небудь, шар чогось і т. ін. Її лице вкрилось плямистим рум'янцем, на носі виступили краплини поту, продершись крізь густий шар помади і пудри (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 280).

3. перен. Доноситися крізь що-небудь (про звуки). Тоненький голос [скрипки] продирався насилу крізь грубий гамір голосів, тупіт і шолопання ніг (Ольга Кобилянська, II, 1956, 18); Пісня ринула вгору, продиралась крізь колючий дріт, туди, на волю (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 202); Ще не затихло збуджене шумовиння [оплесків], коли з радіоприймача продерся хльосткий голос коментатора (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 345).

4. тільки недок. Пас. до продирати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 169.

Коментарі (0)