в означеннях
Тлумачення, значення слова «продзвеніти»:

ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню, ниш, док.

1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (Олесь Донченко, VI, 1957, 104); Порядок у хлопців залізний. Продзвенить будильник, і вони з Васьком схоплюються з ліжок (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 114).

2. перен. Прозвучати, пролунати. Коли продзвенів Останній сигнал і всі розбрелися спати, Альоша довго лежав на своєму матраці, не міг заснути (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 81);
//  Дзвінко проспівати (про птахів); продзижчати (про комах). Десь продзвенів тонко комарик над вухом, Шелести ночі ловиш загостреним вухом (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 25); Продзвеніла ніжно бджілка (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 340).

3. Дзвеніти якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 167.

Коментарі (0)