в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогарчати»:

ПРОГАРЧАТИ, чу, чиш, док.

1. неперех. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин).

2. неперех., перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.). Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк (Олесь Гончар, III, 1959, 278); Прогарчала десь автомашина (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 180).

3. перех., перен., розм. Сердито, невдоволєно промовити, сказати що-небудь. Щука взяв подарунок.. і щось прогарчав собі під ніс (Олекса Стороженко, I, 1957, 377).

4. неперех. Гарчати (у 1 знач.) якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 149.

Коментарі (0)