в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогірклий»:

ПРОГІ́РКЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до прогіркнути. Коли він був уже на вулиці, коли вдихнув.. прогіркле від димів.. повітря, в цеху прогримів вибух (Павло Загребельний, Спека, 1961, 163);
//  у знач. прикм. Обличчя моє мокре од сліз, безперестанку я ковтаю прогірклу слину (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 142); Божеволіють орди ворожі, І прогірклий вдаль стелеться дим... (Микола Упеник, Укр. поема, 1950, 125).

2. у знач. прикм. Неприємний, задушливий (про запах, повітря і т. ін.). Після свіжого повітря в ніс ударив і відразу забив дух прогірклий запах тваринних випарів (Спиридон Добровольський, Тече ріка.., 1961, 26).

3. у знач. прикм., перен. Викликаний гіркотою, прикрістю. Могили йшли по всій землі, Світились чистими зірками, У кожнім місті і селі Лились прогірклими сльозами (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 150.

Коментарі (0)