в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогледіти»:

ПРОГЛЕДІТИ і ПРОГЛЯДІТИ, джу, диш, док., розм.

1. перех. і без додатка. Неуважно дивлячись, спостерігаючи, не помітити, пропустити когось, щось. — Дивись після того в яснії оченята, так і дорогу прогледиш!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 323); Задумався [Андрій] і прогледів, коли Надія з хвіртки вийшла разом з сином (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 79); Никають [хуторяни] по закапелках, щоб дечого прихованого не прогледіти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 169);
//  Залишити що-небудь поза увагою. А настане ніч Купала, — Тую ніч не прогляди І поки ще мла не впала — В ліс до папороті йди (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242).

2. неперех. Глядіти (у 1 знач.) якийсь час. Закидати в море вудки дуже забавна штука. Зириш на той поплавок, очей з нього не спускаєш і не помітиш, як майже увесь день прогледів (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 103).
Прогледіти (проглядіти) [всі] очі — вдивляючись кудись, з нетерпінням, довго прождати кого-, що-небудь. В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (Петро Панч, Мир, 1937, 14); Впала ніч... Шакали виють... Вітер... Мов зима! Я всі очі прогляділа, — Милого нема! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 150.

Коментарі (0)