в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогнівляти»:

ПРОГНІВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОГНІВИТИ, влю, виш; мн. прогнівлять; і ПРОГНІВАТИ, аю, аєш, док., перех. Викликати гнів, роздратування; сердити, гнівити. [Герміона:] Чи буде ж добре, як твоя родина просити піде пайки дармової до тих римлян, що ти так ненавидиш? [Антей:] Ще маєм хліба власного доволі. Не прогнівляй богів (Леся Українка, III, 1952, 419); Розказували, що менша дочка прогнівила матір: у себе в хаті раз переховала горничну Уляну (Панас Мирний, I, 1949, 198); Дехто сказав, що дощів випадає мало, дехто зауважив, що бога «ми» прогнівили, а дехто — просто промовчав (Юрій Яновський, I, 1958, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 152.

Коментарі (0)