в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогоряти»:

ПРОГОРЯТИ, яю, яєш і рідко ПРОГОРАТИ, аю, аєш, недок., ПРОГОРІТИ, рю, риш, док.

1. Повністю обвуглюватися або згоряти. В армії сховався [Юрайда] до офіцерської полкової кухні і не раз у нього прогоряла печеня (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352); Дрова в печі прогоріли;
//  Закінчувати горіти. Піч прогоріла.

2. Продірявлюватися внаслідок дії вогню; пропалюватися. — Я сів ненароком на жарину.., а штани й прогоріли (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 167); Дно ковша прогоріло;
//  Утворюватися внаслідок дії вогню (про діру). У сорочці прогоріла дірка.

3. тільки док. Горіти якийсь час.

4. перен., розм. Зазнаючи невдачі в ділах, ставати банкрутом; розорятися. Якось на гастролях у Москві театр Суслова прогорів і мусив ліквідуватися (Минуле українського театру, 1953, 99); Прогорівши на молотарках, дід Митро вдався до нової комерції: почав будувати млин-вітряк (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 14); До поділу праці і спеціалізації капіталістів штовхає невблаганне діяння закону вартості, згідно з яким всяке виробництво має бути прибутковим, інакше воно прогорить (Комуніст України, 9, 1962, 15);
//  Те саме, що зриватися 6. Сидів він і почував, що його діло прогоряє, а як його направити — він не міг добрати способу (Степан Васильченко, I, 1959, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 156.

Коментарі (0)