в означеннях
Тлумачення, значення слова «програвати»:

ПРОГРАВАТИ, граю, граєш, недок., ПРОГРАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і неперех. Невдало закінчуючи яку-небудь гру, зазнавати поразки. По обіді — карти. Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 196); Вождь у шахи 3 князями грає й програє щоразу (Василь Мисик, Верховіття, 1963, 60); [Ярина:] Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку, то ти б десь до світа сидів, а не програв (Леся Українка, III, 1952, 717); Спочатку йому було просто цікаво стежити за грою, вгадувати, кому пощастить, а кому ні. ..Звісно, тут легко програти, але можна ж і виграти! (Олесь Гончар, I, 1959, 46);
//  Зазнавати невдачі, поразки (в суперечці, змаганні, бою і т. ін.). Андрій відчув, що в цій суперечці він програє (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 94); Народ виділяє з-поміж себе митців і генералів для того, щоб вони вигравали битви, а не для того, щоб програвали їх (Олександр Довженко, III, 1960, 295); Маємо оба бігати на перегони, а хто програє, платить дуката і фляшку [пляшку] горілки (Іван Франко, IV, 1950, 65); — Коли ми не втримаємо отої переправи, значить, пиши — наша сторона програла маневри (Микола Трублаїні, I, 1955, 71);
//  Не мати успіху (звичайно в судовій справі). На третій день Колісник вернувся сердитий та хмурий, діло за спаш він програв (Панас Мирний, III, 1954, 355); [Казидорога:] Пішла моя справа по судах, а він узяв та й підкупив мого адвоката, і я програв (Іван Франко, IX, 1952, 389).

2. перех. Втрачати, позбуватися чого-небудь, зазнаючи поразки в азартних іграх. Бачив Артем, як в окремих кабінетах грали в карти і програвали десятки тисяч, «людську кров» — маєтки, майно, кріпаків... (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 414); — У Монте-Карло програє [аристократ] останній спадкоємний хутір (Михайло Стельмах, I, 1962, 286); А карбованці!.. Хіба ж ти, серце Стасю, мало програв їх у карти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 77); Це я зараз такий, недавно програв одежу, а то як одягнусь, так фути-нути (Іван Микитенко, II, 1957, 331).

3. неперех. Зазнавати негативного впливу від чого-небудь. Критика мене не дуже балувала взагалі.. Проте од цього я, здається, не програв (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 200);
//  Ставати або здаватися гіршим через що-небудь, Загальне звучання повісті [«Фаланга» І. Дніпровського] програє через наявність у ній натуралістичних сцен (Радянське літературознавство, 1, 1962, 78).

4. перех. Граючи на музичному інструменті, відтворювати мелодію, пісню, танець і т. ін. Тихо здійняла вона з голови вінок, поклала його на столі, пішла до піаніно, і, стоячи, програвала одною рукою уривчасті мелодії (Леся Українка, III, 1952, 588); Раптом йому почулася знайома пісня. Хтось програвав її на роялі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 606); Програли баяністи двічі й тричі Все той же вальс (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 34);
//  Виконувати в ролях. Сцену програли ще раз;
//  Виконувати музичну п'єсу, мелодію і т. ін. (про музичні інструменти). І ми пішли, і нам гвардійський туш піднесено, упевнено і ловко програв оркестр (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 369);
//  тільки док. Дати сигнал, граючи на трубі, сурмі і т. ін. Програти побудку; Програти тривогу;
//  розм. Відтворювати звуковий запис (на пластинці, магнітній стрічці).

5. тільки док., неперех. Грати якийсь час. Програвши в карти далеко за північ, чиновник став прощатись (Панас Мирний, I, 1949, 389).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 156.

Коментарі (0)