в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогризати»:

ПРОГРИЗАТИ, аю, аєш, недок., ПРОГРИЗТИ, зу, зеш; мин. ч. прогриз, ла, ло; док.

1. перех. Продірявлювати зубами, проточувати що-небудь наскрізь. Скиглить злодійник [злодій]: ох, бути біді... Чує — а миші пливуть по воді, Вже недалечко, шумлять та скрегочуть, Зуби, до стін досягаючи, точать; Ось заскреблись, прогризають кремінь... (Павло Грабовський, I, 1959, 242); Насіннєїд прогризає оболонку насіння й виходить на поверхню через невеличку дірочку (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 285); Кожного дня тепер я ходив до «стоматолога», ніби гартував свої зуби для того, щоб прогризти тюремну стіну (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 201);  * Образно. Я добре попрацювала на полі бою, коли наш полк прогризав фашистську оборону під Малгабеком (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 27);
//  Гризучи, точачи, утворювати у чому-небудь дірку, отвір і т. ін. Миша прогриза собі ход [хід] у труні... (Панас Мирний, IV, 1955, 332); Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки (Степан Васильченко, II, 1959, 213);  * Образно. Розгонисті гірські води за ніч прогризли хід у снігу і кризі, і тепер сніг лежить над водою, як міцний і важкий міст (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 88).
Голову прогризти див. голова.

2. тільки док., перех. і неперех. Гризти якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 160.

Коментарі (0)