в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогулюватися»:

ПРОГУЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. Проходжуватися не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. Грає музика, чути сміх, прогулюються пари... (Юрій Яновський, II, 1954, 267); Капітан Горн прогулювався перед обідом у тісному садочку шпиталю (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 211); Колісникові гості все один по одному розходилися. Хто додому спочити, хто прогулятися (Панас Мирний, III, 1954, 290); Це була просто ідилічна картина, коли надвечір Уралови виходили прогулятись, ..Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 301);
//  тільки недок., перен. Рухатися в якомусь напрямку, ніби гуляючи (про вітер, хмари і т. ін.). Вузька дорога плуталась серед зелені і підбігала аж до пагорбка, по якому вільготно прогулювався вітер (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 151); Хмарки прогулювались у височині.

2. ірон. Вимушено йти куди-небудь. Не одному школяреві після гарячого вчинку приходилося прогулюватись на гору по тих східцях і вертатись звідтіль через який час, зовсім прохолонувши (Степан Васильченко, I, 1959, 175).

3. тільки недок. Пас. до прогулювати 1,3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 163.

Коментарі (0)