в означеннях
Тлумачення, значення слова «прогуркотіти»:

ПРОГУРКОТІТИ, очу, отиш і ПРОГУРКОТАТИ, очу, очеш, док.

1. Підсил. до прогуркати. Прогуркотів грім близького дощу (Юрій Яновський, II, 1958, 175); Біля редуту зав'язався бій, над полем прогуркотіли перші гарматні постріли (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 281); Гуркіт з кутка привернув їхню увагу. То технік по штучному осіменінню прогуркотів стільцем по підлозі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 127);  * Образно. Ніч прогуркоче. День оскаженіло Сяйне й впаде, швидкий, немов розрив (Микола Бажан, I, 1946, 153).

2. З гуркотом пройти, проїхати і т. ін. Десь на стороні прогуркотіла отара, певне, ішаків, чи, може, пройшов марудний шкапиний караван... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 37); Не зупиняючись, немов циклон, Повз станцію з вугіллям ешелон Прогуркотів — і зник за семафором (Леонід Первомайський, II, 1958, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 164.

Коментарі (0)