в означеннях
Тлумачення, значення слова «проіснувати»:

ПРОІСНУВА́ТИ, ую, уєш, док.

1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. Заявили [хуторяни] в один голос, щоб їм дозволили організувати степову комуну, яка, проте, довго не проіснувала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 173); М. П. Старицький, залишившись з групою молодих акторів,.. завзято працював і показав себе прекрасним режисером. Але й ця трупа проіснувала тільки два роки (Минуле українського театру, 1953, 94).

2. Пробути живим якийсь час;
//  Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому-небудь. Багатії катаються на рисаках, куплених за такі великі гроші, що на них з успіхом можна було проіснувати бідареві на протязі цілих десяти років! (Павло Тичина, III, 1957, 232).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 188.

Коментарі (0)