ПРОЯСНЯТИСЯ, яється і ПРОЯСНЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОЯСНИТИСЯ, иться, док.
1. чим
і без додатка. Ставати світлим, не похмурим при появі
сонця, місяця, зірок або звільняючись від хмар,
туману і т. ін. (про небо, обрій і т. ін.). Темніло небо,
а потім звільна прояснювалося зорями (Іван Франко, VIII, 1952,
100); Небо щодалі більш прояснювалось (Леонід Юхвід, Оля,
1959, 52); Було ще трохи зарано; ледве що зоріло, а
темні сумраки [сумерки] ще не зовсім прояснилися
(Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 67); Далекі далі — від хмари
хмурніли і враз прояснились. Бо їм же сонце з-за хмари
звістку давало (Павло Тичина, I, 1957, 263); * Образно. Хмарка
на чолі Семенця прояснюється (Степан Васильченко, II, 1959, 51);
// безос. Надворі виднішало та прояснювалось (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 160); Після кількох сльотливих днів
прояснилося (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 201).
2. Ставати легким для розуміння; з'ясовуватися. Починає прояснятися картина руху глибинних вод (Наука і життя, 4, 1963, 39); — Дещо прояснюється в твоїй філософії, починаю розуміти (Олесь Донченко, V, 1957, 246); Праця ввела мене в тайники темні,.. Нею дива прояснилися земні, Загадка нужди людської стара (Іван Франко, X, 1954, 58); Тепер усе прояснилося, а тоді ж ще ніхто не знав, чому німці так швидкувалися [поспішали] взяти Севастополь саме в ті грудневі дні (Василь Кучер, Голод, 1961, 140).
3. Ставати чітким, виразним, логічним (про мислення,
думки, свідомість і т. ін.). Остаточно прояснюється
свідомість, і незаможник розуміє, що «настав гарний
час» (Василь Еллан, II, 1958, 94); Єремія зирнув на
червінці, і його думки прояснились (Нечуй-Левицький, III, 1956,
394); Випита рідина полум'ям обпекла горло,
потім те полум'я шугонуло в голову, мозок прояснився
(Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 107);
// безос., перев. у
сполуч. із сл. в голові. Гаряча хвиля б'є до серця,
в голові прояснюється. Він не хоче вмирати. Він хоче
жити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Холодний.. душ значно
освіжив хворого. В голові трохи прояснилося,
нестерпний біль у скронях ущух (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965,
391).
4. чим і без додатка, перен. Виходити із стану
байдужості, ставати радісним, веселим; пожвавлюватися.
І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають,
проясняються й геть-геть проводять її своїми очима
(Панас Мирний, IV, 1955, 296); Люди серцем прояснялись,
в долоні плескали мені (Павло Тичина, II, 1957, 34); Захар
прояснюється, виголене ради врочистого дня лице веселіє
(Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1939, 104); Світолюб води напився,
ясним зором прояснився (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 149);
// у сполуч. із сл. думки, думи і т. ін. Ставати
приємнішими, веселішими. Коли не раз сиділа [пані] над
своєю роботою й укладала.. нитку за ниткою, а з-під
її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти,
то й думки її хорошіли й прояснювалися (Наталія Кобринська, Вибр.,
1954, 6); Гарне було місце, дуже мені подобався цей
затишок, і тепер, згадуючи його під хмурим північним
небом, прояснились мої думи і заграло українське серце
(Олекса Стороженко, I, 1957, 228);
// Ставати радісним, незатьмареним,
веселим (про очі, обличчя, погляд і т. ін.). Устина
задумалась. Суворо насуплені її оченята почали
прояснятися знову (Степан Васильченко, I, 1959, 200); Антон довго сидів
з листом, глибоко замислений. Лице то прояснювалось,
то знову ставало похмурим і зосередженим (Дмитро Ткач,
Крута хвиля, 1954, 341); Зелепуга ще хвилю посидів на
колоді зі звішеною головою, але звільна погляд його
прояснився (Іван Франко, II, 1950, 215);
// безос. у сполуч. із сл.
на душі, в душі. Ставати веселим, радісним
(про людину). Данило і Григорій посміхаються, а в
Левка прояснюється на душі: виходить, ще бог
милував його від слідчої кімнати (Михайло Стельмах, I, 1962, 81);
В душі Мусія.. враз прояснилося. Догадався: хтось
із хлопців кинувся навтьоки (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961,
55).
♦ Світ прояснився кому, чий — поліпшився
моральний стан у кого-небудь, стало легше комусь. Перше
почуття, якого дізнав Іван,.. було почуття якоїсь
дивної полегші. Здавалося йому, що якісь тяжкі кайдани
спали з нього, що світ нараз йому прояснився (Іван Франко, III,
1950, 168); [Ярина:] Ти мій суджений, ти вернувся до
мене, і світ мій прояснився! (Марко Кропивницький, V, 1959, 50).
5. тільки недок. Пас. до проясняти, прояснювати 1, 2, 4, 5.