ПРОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, чол., заст. Проїжджаючий (у 2 знач.). Перехожий, проїжджачий — що їх там на шляху не кидалося в вічі, ніхто мене не зайняв (Марко Вовчок, I, 1955, 13); Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі; старці посходились з усієї околиці... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8).