в означеннях
Тлумачення, значення слова «проїжджаючий»:

ПРОЇЖДЖА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до проїжджати 1 1, 2. [Шинкар:] Не забудь два чайника заварить, один для нас, другий, котрий більший, для проїжджаючих мужиків (Марко Кропивницький, II, 1958, 499); Він розглядався безтурботно на всі боки, пив ясну воду з зелених криниць при дорозі, черпаючи її пригорщами, а потім весело вимахував пілоткою проїжджаючим дівчатам-пекарям (Олесь Гончар, III, 1959, 16).

2. у знач. ім. проїжджаючий, чого, чол.; проїжджаюча, чої, жін. Те саме, що проїжджий 2. Кинувся хлопець миттю доганяти: біжить та гука на проїжджаючого, щоб підождав (Україна сміється, I, 1960, 19); Стоять при дорозі женці, приклавши до очей долоні, витирають рукавами піт, пильно вдивляються в проїжджаючих... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 182).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 189.

Коментарі (0)