ПРОЇЖДЖАТИ 1, аю, аєш і ПРОЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., ПРОЇХАТИ, їду, їдеш, док.
1. перех. і
неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися
де-небудь за допомогою засобів пересування. Сонце геть
повернуло на захід, як ви рушили з місця. Проїжджаючи
мостом, ви ще раз глянули на чисту річку (Панас Мирний,
IV, 1955, 321); Ми проїжджаємо квартал, де будуються
нові монгольські установи (Олексій Полторацький, На.. меридіанах,
1933, 88); Одного разу довелось мені проїздити через
невеличке «руснацьке» село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255);
— Ми проїздимо під «Мостом зітхань». Це студентська
дипломна робота академіка Патона, його перший міст
(Павло Загребельний, День.., 1964, 160); Гайдамаки Гуляють,
карають; Де проїдуть — земля горить, Кров'ю
підпливає (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Якщо проїхати по всьому
Радянському Союзу, пройтися в думці по всіх епохах,
можна знайти безліч блискучого, дуже цікавого
матеріалу, який необхідний як духовна пожива для виховання
наших громадян (Олександр Довженко, III, 1960, 226); Уже
смеркалося, коли ми проїхали перше македонське містечко
Куманово, прямуючи в столицю Македонії — Скопле
(Жовтень, 4, 1956, 74);
// Пересуватися, їхати де-небудь
(про засоби пересування). Кальною вулицею міста П.
проїжджав невеличкий візок (Панас Мирний, I, 1954, 355);
Вози, проїжджаючи, глухо, тоскно скрипіли (Олесь Гончар,
III, 1959, 14); Проїздять останні спізнені екіпажі
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427); Напружено вслухаючись,
Тамара чула, як проїздили автомашини (Антон Хижняк, Тамара,
1959, 204); Греблею проїхали сани (Михайло Стельмах, I, 1962,
64);
// чим. Їхати верхи на коні або пересуватися за
допомогою транспортних засобів. Скажи, покажи,
мадяр, Де він [Мате Залка] блукав юнаком; Чи в горах
оцих до хмар Здіймався із рюкзаком, Чи, може, отут
ходив, Де я проїжджаю конем (Олесь Гончар, IV, 1960, 19);
Проїздить улицею рипучим возом, кобильчиною —
плужок, борона на возі і сам господар — чи куняє, чи так
у задумі (Андрій Головко, I, 1957, 336);
// тільки док., рідко.
Їдучи яким-небудь транспортом, дістатися до якогось
місця, пункту і т. ін. Він прибув до Прилук об
одинадцятій годині ранку і тоді ж таки взяв візника і проїхав
до Ладоша (Іван Микитенко, II, 1957, 379);
// перев. док., розм.
Ковзаючись, просунутися по чому-небудь. Дівчинка..
проїхала по підлозі, мов по льоду (Леся Українка, II, 1951, 19);
Свиня минула дерево, я вистрілив. Кілька метрів веприця
проїхала по снігу, спробувала підвестися, але за
хвилину притихла (Знання та праця, 3, 1967, 28);
// перев.
док., перен., розм. Провести чимсь по чому-небудь.
Романик потягся до графина, налив у склянку
води і з смаком випив її. Проїхав пальцями по чуприні,
кашлянув (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 465).
♦ Ні проїхати, ні пройти; Ні проїдеш, ні пройдеш:
а) про неможливість проїзду, проходу де-небудь. Ні
проїхать, ні пройти Кілометрами — фронти (Андрій Малишко,
Запов. джерело, 1959, 27); Хутір у лісах та болотах,
навколо дрімучі саги, осоки, дороги не наїжджені,
плутані — вдарять дощі, ні проїдеш, ні пройдеш (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 431); На Хмілярні й досі є місця, через які
ні проїхати, ні пройти; вони парують взимі і рідко
коли перемерзають: там іде поступове утворення
торфу (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 62); б) про велику
кількість кого-, чого-небудь. Знали всі, що йдуть на згубу,
що не дійдуть до мети... Навалили трупу, трупу, —
ні проїхать, ні пройти... (Володимир Сосюра, I, 1957, 388).
2. неперех. і рідко перех., повз кого — що, біля (коло,
мимо і т. ін.) кого — чого. Їхати, залишаючи когось, щось
осторонь, збоку, позаду, не зупиняючись біля кого-,
чого-небудь; минати. Проїжджаючи побіля переднього
воза, ви бачите, що з-під його халабуди визирає до вас
молодиця з невеличкою дитиною на руках (Панас Мирний, IV,
1955, 311); Проїжджали солдати повз станції й
полустанки (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 151); Раннім-рано
проїздили мимо того саду — вікна будиночка були прикриті
синіми віконницями (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 28);
Чоловік проїхав коло мене та все співав пісні (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 109); Біля двору, торохтячи, проїхав
драбиняк (Михайло Стельмах, I, 1962, 520);
// перех. Їдучи,
пропускати потрібну зупинку, місце, пункт і т. ін., не
зупинятися там. «Що ж це я? Куди це я? Я ж проїхав
сільраду». Він крутнув коня назад (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188).
3. тільки док., перех. і неперех. Подолати якусь
відстань. Тра [треба] було проїхати з 200 верстов
ярами та балками, ховаючись від людського ока (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 50); Поїзд не проїхав, певне, й десяти верст,
як знову од вікна весело й насмішкувато обізвався Петро
(Михайло Стельмах, I, 1962, 609);
// Їхати (у 1 знач.) якийсь
час. — Снаряд як ударить.. Проїхавши з півгодини
мовчки, додав [Павло]: — Повіриш — так і похололо
всередині... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 284).
4. тільки недок., перех. і неперех. Їдучи, долати якусь відстань за певний відрізок часу. Машина за годину проїжджає до 140 км.