в означеннях
Тлумачення, значення слова «проїжджатися»:

ПРОЇЖДЖАТИСЯ 1, аюся, аєшся і ПРОЇЗДИТИСЯ, їжджуся, їздишся, недок., ПРОЇХАТИСЯ, їдуся, ідешся, док.

1. Їздити куди-небудь (перев. на прогулянку). Частісінько з панами проїжджалась [Мелася] і заїздила до Захарія (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 373); Мама розказувала нам, як вони їздили, яка тепер дорога гарна — хоч котися! — яка вона рада, що проїхалася в санях по снігу (Панас Мирний, IV, 1955, 342); — До нас приїхали? — То так, — думка до Березівського району проїхатись (Остап Вишня, I, 1956, 369);
//  перев. док., перен., розм. Не втриматися на гладкій, слизькій поверхні; сковзнутися.
Проїхатися на вороних — не бути обраним кудись. — Як доходить діло до звітно-виборних зборів, то не їсть і не п'є тоді Кіндрат Дорофійович. Не хоче, як кажуть, проїхатися на вороних (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 47).

2. тільки док., по кому — чому, перен., розм. Ударити кого-небудь. Чаплія проїхалася по жандармському начальникові ще двічі.. Ноги в Шроппа підкосилися, і він почав осідати (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 192);
//  Сказати що-небудь неприємне на чиюсь адресу (звичайно побіжно, між іншим); висміяти когось, щось. — Аркадію Аркадійовичу, а кого ж там критикувати?.. — Можете по санітарках, по прибиральницях проїхатись, — пояснив директор. — Ударте й мене за те, що й досі не збудував нового корпусу (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 189.

Коментарі (0)

ПРОЇЖДЖАТИСЯ 2, аюся, аєшся і рідко ПРОЇЖДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОЇЗДИТИСЯ, їжджуся, їздишся, док.

1. перев. недок. Їздити (звичайно верхи на коні) туди й назад (для розваги, прогулянки і т. ін.). — Коли я не вмію їздити верхи, — сказала Олеся. — Ми вас вивчимо, — сказав Казанцев. — Попросимо других городянських дам, дамо свої коні та будемо проїжджатись юрбою верхи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 137); Перед селом, яке стояло на колінах, проїжджувався жандармський ротмістр і кричав: — Будете стояти цілу добу, поки заводіїв не вкажете! (Іван Драч, Іду.., 1970, 129).

2. тільки док., також у сполуч. із сл. даремно, дурно, марно і т. ін. Нерозумно витратитися на їзду або згаяти час, їздячи. — Ото, мамо! Тільки дурно проїздилась в Блошинці до управителя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 46).

3. тільки недок. Пас. до проїжджати2 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 189.

Коментарі (0)