ПРОЙМА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОЙНЯ́ТИСЯ, проймуся, проймешся, док.
1. Сповнюватися,
перейматися вірою в що-небудь, якимсь почуттям,
настроєм і т. ін. Вся велич того, що робиться на його
Батьківщині, звідси, збоку, самому Хомі ставала наче
зрозумілішою і видимішою, .. і, проймаючись гордістю
патріота, він волів би говорити пишними великими словами
(Олесь Гончар, III, 1959, 220); Народи світу, які зазнали на
собі жорстокий національно-колоніальний гніт з боку
імперіалістичних держав, дедалі більше проймалися
почуттям гарячої симпатії й поваги до Радянської
держави (Комуніст України, 11, 1957, 72); Проймали вони
[пророки] тебе своїм огненним словом, та не пройнявся ти їх
святою вірою (Панас Мирний, IV, 1955, 324); Напівсирота,
замкнутий і мовчазний, юнак.. пройнявся до Бачури
синовньою любов'ю (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 178);
//
Схвильовано сприймати що-небудь, захоплюватися чимсь.
Зоня розповідала різні смутні пригоди з своїх дитячих
літ, Юзя до сліз проймалася ними (Леся Українка, III, 1952,
656); Дізнавшись про те, що квартира вже є, Варя
Кочубей пройнялася невтомною діяльністю (Дмитро Ткач,
Плем'я.., 1961, 170);
// у сполуч. із сл. думка. Ставати
твердо переконаним у чому-небудь. Ясногорська
стрепенулась.. І враз пройнялась думкою, що на луках їй
сказано було неправду (Олесь Гончар, III, 1959, 186); Обидва
полонені, хоч і не бачили один одного, але пройнялись
єдиною думкою — не допустити шхуну до пароплава
(Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 271);
// Набувати певного
виразу (звичайно про обличчя, очі). Враз благообразне
обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю, очі
глянули глибоко (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 283).
♦ Душа проймається (проймалася, пройнялася і т.
ін.); Серце проймається (проймалося, пройнялося і т.
ін.) чим: а) про глибоке враження, зворушення. Бачив
він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри
конали на панщині в неволі... Великим жалем та болем
проймалося його гаряче серце (Панас Мирний, V, 1955, 312);
б) про сильне, але неприємне відчуття, почуття.
Холодом проймалася душа дівоча, серце краялось від болю
й жалощів (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 618); «Хто він?»
шпигає глуха думка в Джавадова. Серце враз
проймається колючим холодом (Олесь Донченко, II, 1956, 86).
2. Піддаватися дії чогось, насичуватися, сповнюватися чим-небудь. В печі вже доходили млинці, наскрізь проймаючись запашною конопляною олією... (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 218); Шляхом на цілий кілометр витягнулась танкова колона. Оглушливо скреготали гусениці, повітря пройнялося чадом..; бойові екіпажі сиділи при відкритих люках (Олесь Гончар, III, 1959, 174).
3. перен. Сповнюватися чимось, набуваючи певного
внутрішнього змісту. Художник малював святкового
плаката в жорстокий час війни до дня Жовтневих свят.
Далеко на фронтах в ту мить ревли гармати, і
подихом війни проймався цей плакат (Наталя Забіла, Поезії, 1963,
41);
// Знаходити вираження в чомусь. Наочно-дійове
мислення дитини з найранішого віку проймається мовою,
яку вона чує від дорослих і яку сама поступово опановує
(Радянська психологічна наука.., 1958, 181).
4. тільки недок. Пас. до проймати 1.