ПРОХА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до прохач. Вона прибула сюди [до дитячого будинку] — не прохачка, а.. мати, приїхала забрати свою дитину (Олесь Донченко, VI, 1957, 319); — Якби не панотець, то я, мабуть, й досі б поневірялась в прохачках та тинялась з торбами по монастирях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 279).