в означеннях
Тлумачення, значення слова «проханий»:

ПРО́ХАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прохати. Проханим конем не наробишся (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 264); Зайві люди розійшлися; прохані на обід увійшли в млин (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 101);
//  прохано, безос. присудк. сл. Її не прохано на сватання. «Мабуть, тим, що я живу на віру», — подумала вона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58).
 Проханий гість — те саме, що Прошений гість (див. прошений). Убогих з усяких країн Зараз до себе покликує він.. От назбиралися прохані гості (Павло Грабовський, I, 1959, 240); Проханий обід — те саме, що Званий обід (див. званий); Проханий хліб (шматок); Прохані гроші, заст. — милостиня. — Гірко мені проханий хліб їсти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 38); Проханий шматок горло дере (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 308); [Кирило:] Прийшлося [Харкові] старцем умерти... на прохані гроші поховали... (Панас Мирний, V, 1955, 142).

2. у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений. Вона дуже церемонилась і була прохана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 279); — Прочитав би щось, — приставав Микола. — Не ламайся, я не люблю проханих. Ну, давай свою лірику (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 277).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 335.

Коментарі (0)