ПРОХАРЧОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОХАРЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. ПРОХАРЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Те саме, що прогодовуватися. — Треба ж і прожити, й прохарчуваться, треба ж і зодягтись (Нечуй-Левицький, I, 1956, 56); Зі школи хлопці біжать додому,.. а йому треба заробити, щоб хоч прохарчуватися як-небудь (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 40); У мене така вдача, що я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 192); [Єфрем:] Доки діждався суда — всю одежу і все збіжжя мусив спродать, щоб прохарчитись; а тепер бачиш який?.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 319).
2. тільки док. Харчуватися якийсь час. [Готліб:] Гей, гей! така дорога річ. (Загортає ложку, а в самого сльози на очах). [Луїза:] Ми б за неї місяць прохарчувались (Леся Українка, IV, 1954, 249); Прохарчується [Данько] літо по людях, ще й на домашні злидні щось принесе... (Олесь Гончар, I, 1959, 5).