ПРОХІДНИ́ЦЬКИЙ, а, е, гірн. Стос. до проходки
(у 1 знач.). Прохідницькі роботи;
// Який здійснює
проходку. Довгань став.. бригадиром прохідницької
бригади (Іван Ле, В снопі.., 1960, 74);
// Признач. для
проходки. Прохідницький комбайн.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 337.