ПРОХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРОЙТИ, пройду, пройдеш, док.
1. неперех. Іти, пересуватися кроками;
крокувати. Він вийшов на найбільшу вулицю, тихо
проходив біля магазинів та роздивлявся по вітринах
(Леся Українка, III, 1952, 484); Коридором санаторію
проходить лікарка з старенькою вже медсестрою (Андрій Головко, I,
1957, 478); Єремія.. пройшов через світлицю й навіть
не обернувся, не глянув у двері на Тодозю (Нечуй-Левицький,
VII, 1966, 126); Вулицею в шапках і брилях пройшли
косарі (Михайло Стельмах, I, 1962, 520); * Образно. [Жура:]
Занадто вже легко ви по життю проходите,
Льоню, — мало переживали, мало думали (Іван Кочерга, II, 1956,
112);
// Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб).
Над гребнями валів чайки кружляють із квилінням.
Це значить — рибні косяки проходять в морі синім
(Наталя Забіла, Малим.., 1958, 46); Зграя [риби] пройшла.
Вода знову стала тихою, дзеркальною (Вадим Собко, Біле
полум'я, 1952, 82);
// Їхати, скакати верхи де-небудь.
Війська йшли і йшли в безконечнім кіннім строю, на
галопі проходили через вишневі українські села (Олесь Гончар,
II, 1959, 233);
// Переміщатися де-небудь (про поїзд,
літак, пароплав і т. ін. і про людей, які на них
перебувають під час руху). Семюнко споглядав, як
проходили вози Данилового війська (Антон Хижняк, Д. Галицький,
1958, 289); — Мореплавці, які вперше проходили тут
[Магеллановою протокою], не один раз молили бога про
щасливе повернення (Юрій Яновський, II, 1958, 86); Пройшов
пароплав, і хвилі шуміли, набігаючи на берег (Олесь Донченко,
VI, 1957, 11);
// Пересуватися по чому-небудь (про
небесні світила, хмари, промені світла і т. ін.). Так би й
лежала я завжди над сею живою водою, Дивилась би,..
Як тіні барвисті від хмарок злотистих Проходять по
площині срібно-блакитній І раптом зникають (Леся Українка,
I, 1951, 150); Поле чорніє. Проходять хмари,
Гаптують небо химерною грою (Максим Рильський, I, 1960, 127);
Сонце пройшло над ним в багряних хмарах (Іван Микитенко, II,
1957, 181); * Образно. Життя, видно, глибоко чіпало
її серце, проходило смугами по блідому виду, по чорних
очах (Панас Мирний, I, 1954, 166);
// Поширюватися в
якомусь середовищі (про вітер, тепло, холод, хвилі і т. ін.).
Нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить,
і малесенький вітрець не проходить (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 412); З гір проходив легкий свіжий вітер (Вадим Собко,
Серце, 1952, 89); Здалеку закружляв вихор,.. вигнутий
стовп пилу пройшов шляхом (Юрій Яновський, II, 1958, 174);
// Розноситися, чутися (про звуки). По хаті пройшов
шелест. Пани здвигували плечима, хитали журливо
головами, шепталися між собою (Панас Мирний, I, 1949, 383);
По натовпу пройшов схвальний гомін (Іван Багмут, Опов.,
1959, 23);
// перен. Поширюватися серед когось,
набувати розголосу (про чутку, відомості і т. ін.). Ніяка
недобра слава не проходила про неї, бо.. добре знали
Галочку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354); Між козаками
пройшла чутка, що пани отруїли короля за те, що він був
прихильний до козаків (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 215); Пройде
по ринку яка поголоска, аж жах розбирає (Микола Зеров, Вибр.,
1966, 260);
// перен. Охоплювати людину, пронизувати
її тіло; проймати (про відчуття холоду, тепла, болю
і т. ін.). Поступово члени мої втрачають напругу,
зникає біль, дивна солодка теплінь проходить моїм тілом
(Петро Колесник, На фронті.., 1959, 108); Мороз.. пройшов вподовж
Христиної спини (Панас Мирний, III, 1954, 159); Шевченко
мовчав. Гострий біль пройшов вогняною голкою крізь
серце (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 370);
// На якийсь час
з'являтися, відбиватися на обличчі (про почуття,
переживання і т. ін.). На її зосередженому обличчі
заколивався світ і виразно пройшли тіні страждання
(Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 36);
// Послідовно відкриватися
зору людини, що йде, їде, пливе де-небудь. Прокурор..
пішов навмання, не розбираючи шляху. Якісь маленькі,
густо заплетені диким виноградом будинки проходили
повз нього (Вадим Собко, Справа.., 1959, 297);
// перен.
З'являючись, пропливати в думках, спогадах, уяві тощо.
Довгим ланцюгом проходять у моїй пам'яті роки (Петро Колесник,
На фронті.., 1959, 6); Йому пригадалися давні літа..
Потім перед очима пройшло власне життя — в огні,
в тривогах і.. в нестатках (Іван Микитенко, II, 1957, 90);
// Мати
можливість іти, переміщатися де-небудь. Купи людей
усе рідшали.. — усе було вільніш проходити по улицях
(Марко Вовчок, I, 1955, 306); Де проходив широкоплечий
Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий,
жилавий Цимбал (Олесь Гончар, I, 1959, 39); Той яр так заріс
кущами, що не тільки не пройде чоловік, але й собака
не пролізе (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278).
♦ Ні проїхати, ні пройти; Ні проїдеш, ні пройдеш
див. проїжджати 1; Пройти вогонь і воду див. вогонь;
Пройти Крим і Рим і мідні труби — те саме, що Пройти
вогонь і воду (див. вогонь); Пройти крізь сито й
решето див. сито.
2. перев. недок., неперех. Простягатися, тягтися в
якомусь напрямку (про дорогу, канал і т. ін.). В небі
високім проходить, безхмарними зримий ночами, Шлях,
що за білість свою споконвіку зоветься Молочним (Микола Зеров,
Вибр., 1966, 304); Янгі-арик проходив через усе
місто, огинав бавовняний завод (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 41);
Тин пройшов на аршин поза грушею (Нечуй-Левицький, II, 1956,
377);
// перен. Бути наявним, простежуватися в
чому-небудь, протягом певного часу. Через увесь її вік
молодий проходила брехня, ведучи за собою сльози та
горе... (Панас Мирний, III, 1954, 235); .. громадянські війни
проходять через усю історію існування класового
суспільства (Ленін, 39, 1973, 71); Образ кобзаря..
проходить майже через усю поезію Т. Шевченка (Радянське літературознавство,
5, 1969, 55).
♦ Проходити червоною ниткою див. нитка.
3. перех. і неперех. Ідучи, минати кого-, що-небудь;
ідучи, їдучи тощо, залишати позаду, за собою. Я щодня
проходжу повз самотній, закинутий сад (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 413); Семен побачив, що надходить Панько й буде
попри нього проходити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 113);
Пройшов [Василь] уже і те місце, з якого вона гукала удень на
його (Панас Мирний, IV, 1955, 169); Андрій пройшов мимо
чепця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті
(Олександр Довженко, I, 1958, 244); * Образно. З гомоном.. Чужа
веселість мимо нас пройшла (Микола Зеров, Вибр., 1966, 154);
// Пересуваючись, перетинати певну місцевість з
кінця в кінець. Вкраїну з краю в край проходили з
боями... (Володимир Сосюра, I, 1957, 260); * Образно. Брехнею світ
пройдеш, та назад не вернешся (Українські народні прислів'я та приказки, 1955,
191);
// перен. Залишатися непоміченим ким-небудь,
поза чиєюсь увагою. Все, що робилось, писалось,
говорилось у світі, — все, здавалось, проходило непоміченим
повз Мічуріна (Олександр Довженко, I, 1958, 430); Жарт Василів
пройшов непоміченим, як самітний промінь у густій
мряці (Гнат Хоткевич, I, 1966, 107); Хвилинна розгубленість і
замішання, що промайнули на обличчі Стефані, не
пройшли повз увагу Владо (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960,
330).
♦ Проходити (пройти) повз див. повз.
4. неперех. Іти в якому-небудь напрямку, до когось,
чогось; прямувати. Громада розступається, старий
християнин проходить до диякона (Леся Українка, II, 1951,
482); Городами проходжу я до ставу, що ліг в яру, як
велетенське скло (Максим Рильський, III, 1960, 119);
Відсторонивши екскурсантів, вони з Степашком пройшли по
трапу на судно (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 95);
//
Заходити або потрапляти, прокрадатися і т. ін.
куди-небудь. Проходячи у свою хату, він зупинився біля
Христі (Панас Мирний, III, 1954, 199); Переступивши поріг,
Оленчук відчув, що всі погляди разом звернулись на
нього .. — Проходьте сюди, — почувся густий, спокійний
голос (Олесь Гончар, II, 1959, 395); — Це певно Кривоніс
нишпорить у садку та.. оглядає, кудою б можна крадькома
найбезпечніше пройти в замок (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 197);
Крадучись поза розваленими коморами, пройшла
[Зінька] в сад (Андрій Головко, II, 1957, 173);
// Проникати,
просочуватися крізь що-небудь кудись. Звуки
проходять крізь стіни, і засуви хатні не можуть їх зупинить
(Микола Зеров, Вибр., 1966, 134); Вода пройшла крізь шар
піску;
// Просовуватися крізь який-небудь отвір, прохід,
підходячи за розміром. Ключ проходить у замок;
//
також перех. Пробивати, пронизувати що-небудь (перев.
про зброю, кулю). Пень. Великий такий і дужий,
здається. А вдариш у нього палицею — і вона проходить
його наскрізь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 318); Твої слова мені, як
ніж, що тупо так проходить в горло... (Володимир Сосюра, I, 1957,
233); Куля пройшла йому правий бік і застряла в лівім
(Іван Франко, VI, 1951, 159); Брянському розстебнули
гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце
(Олесь Гончар, III, 1959, 121); * Образно. Вдарив із дзвіниці
дзвін, хитнув повітря і ножем пройшов в серце (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 178).
♦ Пройти крізь вушко голки див. вушко.
5. неперех. Виявлятися прийнятим, обраним тощо куди-небудь, затвердженим кимсь (перев. внаслідок відбору, голосування, екзаменів і т. ін.). Невже то правда: що б не голосував Матюха, завжди «одноголосно» проходить? (Андрій Головко, II, 1957, 40); На екзамені до театрального Геннадій не пройшов (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 17); [Берест:] Що ж, Лідо, сьогодні твій проект пройшов добре (Олександр Корнійчук, I, 1955, 92).
6. перех. Ідучи, переміщаючись, долати певну
відстань. Дивізія рухалась вельми повільно і проходила за
день не більше десяти — дванадцяти кілометрів (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 485); Пішки хіба ж легко сорок верстов до
Сироватки пройти, та ще й з дитиною (Борис Грінченко, I, 1963,
253); Пароплав пройшов тридцять кілометрів за
годину;
// у сполуч. із сл. шлях, путь і т. ін., перен.
Мати на своєму рахунку певні досягнення, звершення
і т. ін. Комуністична партія пройшла великий і
славний шлях боротьби і перемог (Комуніст України, 4, 1968, 9).
7. перех. Виконувати певні роботи у товщі, глибині чого-небудь, просуваючись у певному напрямку. Щоб не знижувати темпів, треба проходити швидко нові експлуатаційні свердловини (Робітнича газета, 16.IX 1966, 1); Іван проходив товсті поклади пісковиків (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 144); — Це друга виробка [шахти]. Так. Ви вже пройшли розвилку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 190).
8. перех. і неперех. Піддавати що-небудь якійсь дії
(перев. з поверхні). Дочка.. мерщій за роботу береться.
Чи пройшла ряд мережки, чи не пройшла, гляне: мати
й собі захиталася на гребені... (Панас Мирний, I, 1949, 327);
Проходити палубу шваброю; Пройти заготовку
різцем;
// Обробляти на певній ділянці ґрунт (про
сільськогосподарські знаряддя, машини). Давно, давно тут
не проходив плуг, Не сіялися зернові ніякі! (Іван Нехода,
Чудесний сад, 1962, 61); Рало по лону землі борозною
глибокою пройде (Микола Зеров, Вибр., 1966, 212).
9. перех. Знайомитися з чим-небудь, вивчати щось.
Хлопці проходять нові шкільні науки, читають більш
серйозні книжки (Степан Васильченко, I, 1959, 150); Товариші приносили
йому шкільні завдання, пояснювали, що проходили
на уроках (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 70); Небагато науки
пройшов [Дмитро] — церковноприходську [школу]
закінчив (Михайло Стельмах, II, 1962, 326);
// Закріплювати
набуті під чає навчання знання на практиці. На базі
заповідників [Академії наук УРСР] проходять виробничу
практику студенти.. педагогічних інститутів
(Вісник АН УРСР, 3, 1971, 32);
// розм. Прослухувати курс
навчання, набувати певних знань, навичок (в школі,
інституті і т. ін.). Разом з кількома дівчатами вона
пройшла курси техмінімуму мотористів (Вадим Собко, Нам
спокій.., 1959, 114); * Образно. Навряд чи знайдеться
на наших підприємствах людина, яка б свого часу не
проходила курсу робітничої науки під наглядом того чи
іншого кадровика (Літературна газета, 16.XII 1960, 2).
♦ Проходити (пройти) школу життя див. життя.
10. перех. Пізнавати на власному досвіді,
переживати що-небудь, виконувати певну роботу, завдання і
т. ін. Вступаючі в партію проходять кандидатський
стаж (Статут КПРС, 1971, 10); Від червоноармійців
пахло милом..: підрозділи наспіх проходили санобробку
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 489); Вертався співець, підіймаючись
вгору, до сонця, Муки пекельні пройшовши, здобувши
свою Еврідіку (Микола Зеров, Вибр., 1966, 219);
[Молодший лікар:] Здається, нема навіть в пеклі таких
катувань і тортур, крізь які б не пройшов цей
знедолений Камо... (Олександр Левада, Драми.., 1967, 13); Проходити
військову службу;
// Зазнавати на собі дії або впливу
чого-небудь (про неживі предмети). Навіть з Алжіру
присилають їй сюди чубуки [винограду], і вони тут
у неї проходять гарт (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 18);
Проходити цензуру.
♦ Проходити (пройти) через руки чиї — опинятися
у кого-небудь, піддаватися чиємусь втручанню, дії
чогось. Він покличе його листом на поєдинок, тільки
лист той мусить пройти перше через Антонінині руки
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409); Через руки Марка Вовчка
пройшла не одна кореспонденція, надіслана за кордон Герцену
для опублікування в «Колоколе» (Радянське літературознавство, 5, 1963,
140).
11. неперех. Іти, минати, певним чином протікати
(про час, період, пору року). Сумно минали для неї ті
дні короткі осінні, важко проходили ночі довгі —
зимні (Панас Мирний, IV, 1955, 77); Проходили тижні,
складались у місяці (Юрій Яновський, I, 1958, 60); Дитинство
Сашкове проходило на березі — біля рибальської снасті
(Юрій Смолич, V, 1959, 25); Кілька хвилин пройшло в
незвичайній якійсь мовчанці (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52); Пройшло
кілька важких днів і ночей (Михайло Стельмах, I, 1962, 531);
// безос., із запереч. Не проходило й дня, щоб або Христя
не завернула до Галі, або Галя не побігла до Христі
(Панас Мирний, I, 1949, 366); — Чому ж мені не дано звістки?
— Ще не пройшло й дня, як прийшла вона у Переяслав
(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 112);
// Наближатися до кінця,
закінчуватися. У коханій розмовоньці швидко ніч
проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить...
(Леся Українка, I, 1951, 322); Проходила зима, така важка й
кривава, І про весну шумів водою березоль (Володимир Сосюра, I, 1957,
290); Пройшло літо — не ходи в луг по калину (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 237); Достатку і багатств пройшли
злоті літа (Микола Зеров, Вибр., 1966, 119).
12. неперех. Відбуватися, здійснюватися, мати місце
(про які-небудь події, явища і т. ін.). Одного разу
Данькові довелося бути на великих червоноармійських зборах,
що проходили якраз на тому місці, де колись
відбувалися.. ярмарки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); Сизе небо
дихало грозою, що проходила десь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201);
Процес перетворення неживої енергії в живу..
проходить без втрати енергії (Знання та праця, 1, 1969, 21);
Напишіть, як у вас пройшли свята (Леся Українка, V, 1956, 7);
З великою урочистістю й теплотою пройшло.. у 1951 р.
святкування 80-річчя з дня народження Лесі Українки
(Максим Рильський, IX, 1962, 115); Цього року з грішми і
сівба пройшла легше (Андрій Головко, II, 1957, 390);
//
Завершуватися, припинятися. Пройшли жнива; скінчилася
і возовиця (Панас Мирний, III, 1954, 255); — Цей день
пересидіти треба в хаті, поки оця вся гульня пройде (Гнат Хоткевич,
I, 1966, 103);
// Переставати мучити, тривожити
кого-небудь; припинятися (про хворобу). У Оксани екзема
пройшла, у Дори проходить (Леся Українка, V, 1956, 17);
Була ця Наталка хвора на золотуху, у неї не проходили
чиряка на скронях і попід вухами (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960,
89); — Подряпалася? — Да. — Замаж трав'яним
соком, воно пройде (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 231);
// розм.
Минати без поганих, небажаних наслідків; минатися.
Гулянка на босу ногу не проходила марно. В нашу хатину
частенько зазирав ангел смерті (Степан Ковалів, Кутя.., 1960, 6);
Думка: умиюся холодною водою, розітруся, розімнуся,
то воно, може, й пройде... може, таки й поїду (Панас Мирний,
IV, 1955, 354).
♦ Даром не пройде див. даром.
13. тільки док., неперех. Спливти по воді під час льодоходу (про кригу). Скресла крига, пройшла. Шумить Дніпро (Марко Вовчок, I, 1955, 91).
14. неперех., розм. Просякати чим-небудь. Вигляд у мене дійсно страшний: зарослий бородою, перев'язка на руці пройшла кров'ю (Юрій Яновський, I, 1954, 71); * Образно. Уклала [Чайчиха] на гарячу житню постіль малечу, щоб їхні тільця пройшли розімлілим духом пашні (Михайло Стельмах, I, 1962, 210).