в означеннях
Тлумачення, значення слова «проходжуватися»:

ПРОХОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРОХОДИТИСЯ, джуся, дишся і розм. ПРОХОДЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОЙТИСЯ, пройдуся, пройдешся і розм. ПРОХОДИТИ СЯ, ходжуся, ходишся, док.

1. Ходити туди й назад. Вона була тиха, поважно проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані (Панас Мирний, III, 1954, 277); Василь проходжувався по тротуару то сюди, то туди, час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 313); — Піду я, Ганю, — Михей взуває чоботи і проходжається по хаті, — зносу їм нема, солдатські... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 363); Макар Іванович пройшовся по хаті, затираючи руки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167); Поклав [Петро] ручку, випроставсь. Потім звівся, пройшовсь по палаті (Андрій Головко, I, 1957, 490); Суха та замліла після недуги, вона аж світилася і, обпершись на руку покойової Хвеньки, пішла проходитись по господі (Панас Мирний, IV, 1955, 234);
//  Прогулюватися де-небудь. Проходжувався [Дорко] з годину, розмовляв із кількома селянами та любувався весняною красою і погодою (Осип Маковей, Вибр., 1954, 20); — Як Славко ожениться, підуть [з Бронею] до міста та й будуть проходжатись (Лесь Мартович, Тв., 1954, 452); — Пройдімось трохи, і я скажу вам, чого я йшов до вас (Борис Грінченко, II, 1963, 35); Чи не краще, замість вдихати на танцях пилюку і обливатись потом, пройтися з кимсь, хто мав би охоту, по свіжому повітрі..? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 394); — Чи не підете проходитись трохи по садку? — спитала Навроцька. — Вечір такий чудовий, а мої панни засиділись (Нечуй-Левицький, V, 1966, 207);  * Образно. Вітрець теплий проходжувався по стернях (Іван Франко, IV, 1950, 63);
//  перев. док. Піти кудись, побувати де-небудь із певною метою. Чумаченкові замполіт наказав.. самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров'я своїх юних лейтенантиків, (Олесь Гончар, III, 1959, 197);
//  перев. док., у сполуч. із сл. око, погляд і т. ін., перен. Обдивитися, оглянути кого-, що-небудь або проглянути щось. Він пройшовся по балкону очима, і на його блідому лиці з'явилася усмішка (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 225); Костюченко.. повернув обличчя, текучим поглядом пройшовся по лівому флангу, де стояла його команда (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 360); Можна стверджувати, що Я. Купала уважним оком пройшовся по рядках перекладу.., виправляючи і поліпшуючи окремі місця (Радянське літературознавство, 5, 1958, 62);
//  тільки док. Прокотитися по кому-, чому-небудь. Льодова вода голками пройшлась по Соломіїному тілу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 386);  * Образно. Судорога.. пройшлася по устах цариці, спотворила її тонкогубе обличчя (Михайло Стельмах, I, 1962, 621);
//  тільки док., перен. Пронизати когось, щось. Спогад про мирне життя пройшовся по душі тихим болем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320).

2. тільки док. По черзі доторкнутися до яких-небудь предметів легкими рухами. Саїд Алі задумливо пройшовся по клавішах.., неначе розминаючи пальці (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60); Бранець узяв карти, пройшовся по них пальцями (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 72).

3. перев. док., розм. Піддати що-небудь якійсь дії. Прибравши на столі, підмела [Ганна], переслала постіль, пройшлася мокрою ганчіркою на підлозі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 54); Теку з матеріалами, про які говорив Куцевич, того ж дня йому [Нерчину] передав Долгін.. — Пройдись олівцем по цій премудрості (Натан Рибак, Час, 1960, 656); Михайло узяв віжки, батогом пройшовся по кінських спинах, і сани вітром понеслись у село (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 292); — Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! — заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (Михайло Стельмах, I, 1962, 466).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 338.

Коментарі (0)