ПРОКОВЗУВАТИ 1, ує, недок. Не затримуватися,
рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні);
//
Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь
що-небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 203.
ПРОКОВЗУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ПРОКОВЗАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Робити гладким, слизьким що-небудь, ковзаючи по ньому.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 203.