в означеннях
Тлумачення, значення слова «прокукурікати»:

ПРОКУКУРІКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех.

1. Док. до кукурікати 1. Тітка давно вже спить, — давно вже півні прокукурікали, а ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємося (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 467); На драбину біля винограду вискочив сусідський жовтогарячий півень, залопотів крилами і бадьоро прокукурікав (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 203);  * Образно. — Здрастуйте! — з ходу прокукурікав Тимко, зупинившись біля мисника (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 185);
//  перен., розм. Сповістити когось про що-небудь (звичайно першим). — Ну, як хочете, — образився Кулик, під загальний регіт сходячи з ґанку. — Моє таке: прокукурікав, а там хоч не розвидняйсь! (Олесь Гончар, II, 1959, 16); Слід простежити, щоб через той язик не перетворилась ця симпатична молода людина на того, хто вважає: моє діло першим прокукурікати, здійснюють мою догадку хай інші (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 271).

2. Кукурікати якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 210.

Коментарі (0)