в означеннях
Тлумачення, значення слова «прокуратура»:

ПРОКУРАТУ́РА, и, жін.

1. В СРСР та інших соціалістичних країнах — система державних органів, що здійснюють нагляд за точним виконанням законів. Для додержання революційної законності на Україні, як і в інших республіках, були створені спеціальні органи — органи радянської прокуратури (Історія УРСР, II, 1957, 271); Органи прокуратури реагують на незаконні розпорядження, накази, опротестовують їх, притягують винних за порушення трудового законодавства до відповідальності (Радянська Україна, 30.I 1963, 3);
//  Місцева установа, що представляє такий орган. — Ваш Ігнатьєв справді тут ні в чому не винний, і ніякого інтересу прокуратура до нього не має (Вадим Собко, Справа.., 1959, 135); Прокуратура містилася в двоповерховому будинку напроти обласного суду (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 161).

2. У капіталістичних країнах — один з органів буржуазної держави, що головним чином здійснює функції кримінального переслідування та підтримання обвинувачення в суді.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 210.

Коментарі (0)