в означеннях
Тлумачення, значення слова «прокурений»:

ПРОКУРЕНИЙ 1, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прокурити. Неквапно набує [рибалка] прокурену ще дідом люльку (Літературна Україна, 23.VI 1967, 2); Проти двору крутий горб. А на ньому — наскрізь прокурена димом і обвіяна вітрами стара кузня (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18); Божа мати розтанула в прокуреному ладаном церковному повітрі (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 52).

2. у знач. прикм. Який прокурився, просякнув димом. Галієнко згадав той особливий аромат бібліотеки, що був колись — запах книг, змішаний з ледве чутними пахощами парфум [парфумів] і дорогого тютюну від наскрізь прокурених вчених (Іван Багмут, Опов., 1959, 77);
//  розм. Хрипкий (про голос того, хто багато курить). Найстаріший серед присутніх.. густим прокуреним басом промовив: — Головне забуваємо, головне (Радянська Україна, 21.XII 1960, 2);
//  розм. Жовтий від тютюнового диму. Бороди Григорій не носив, зате мав грізні прокурені вуса (Олександр Довженко, I, 1958, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 210.

Коментарі (0)

ПРОКУРЕНИЙ 2, а, е, рідко. Вкритий пилом, курявою. Степ укрився пішими й кінними, що йшли.. на свято. Осіннє сонце вклонялося їм і ласкою-теплом устеляло прокурені.. шляхи (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 265).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 210.

Коментарі (0)