в означеннях
Тлумачення, значення слова «прокурювати»:

ПРОКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКУРИТИ, курю, куриш, док.

1. перех. Насичувати тютюновим димом, курячи;
//  Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин;
//  Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.).

2. перех. Витрачати на куриво.

3. перех. і неперех., розм. Протоплювати (звичайно чимось курним). Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... (Панас Мирний, I, 1949, 140); Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи — нічим. Прокурить жінка гнійком, наробить чаду, та й усе (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 28).

4. тільки док., перех. і неперех. Курити якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 211.

Коментарі (0)