в означеннях
Тлумачення, значення слова «прокувати»:

ПРОКУВАТИ 1 див. проковувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 210.

Коментарі (0)

ПРОКУВАТИ 2, ую, уєш, док., перех. і неперех.

1. Док. до кувати2. Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля (Марко Вовчок, I, 1955, 91); На пораду вересень покличе Всю старшину лісу і степів, Прокує стара зозуля тричі, І замовкне солов'їний спів (Леонід Первомайський, I, 1958, 166).

2. Кувати (див. кувати 2) якийсь час. Її очі впали на Степанидку, — осміхнулася своїй думці: «Ого, ще п'ять год прокує зозуля, а ти, мамо, за скриню подбай...» (Григорій Косинка, Новели, 1962, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 210.

Коментарі (0)