ПРОЛА́ЗНИЦТВО, а, сер., розм. Поведінка, вчинки пролази; хитрість, пронозливість. Батько розгорне баталію, пустить в хід грозьбу і лестощі.., а начальству руку трястиме по-холопському... Ще й дочку вчитиме цієї науки запобігань, пролазництва, піддобрювання (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 182).