ПРОЛАЗИТИ, ажу, азиш і ПРОЛІЗАТИ, аю, аєш, недок., ПРОЛІЗТИ, зу, зеш, док.
1. Плазом або майже
притискаючись до поверхні всім тілом, залізати
куди-небудь через вузький отвір, щілину, шпарку,
просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про
плазунів і дрібних живих істот, що мають багато ніг).
Вони [жучки] ворушили ніжками, чіплялись за пальці,
вперто не хотіли пролазити у вузеньку шийку пляшки
(Олесь Донченко, VI, 1957, 57); У сей той яр так заріс кущами,
що не тільки не пройде чоловік, але й собака не пролізе
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 278);
// Взагалі лазити, повзати по
якій-небудь поверхні (звичайно про комах). По столу
пролізла муха; * Образно. Залишившись на самоті,
Дорош підходить до столу, бере привезений камінь
і пильно вдивляється в нього. По обличчю йому болючим
зигзагом пролазить усмішка (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 414);
// Навшпиньках або поповзом влазити всередину
чого-небудь через вузький прохід, пролом, отвір, насилу
пробиратися вперед попід чимсь, через щось і т. ін.
(про людей). Плутаючись у високих бур'янах,
пролазячи попід кущами,.. вони долізли врешті до води (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 337); Вона пролазила попід вагонами, бігла до
свого сьомого, міцно притискуючи до себе уже прив'ялий
і все ще такий же великий сніп лугових квітів (Літературна газета,
16.XII 1960, 4); Одчинив [Марко] невеличке віконце,
таке, що тільки хіба гадюкою пролізти чоловікові
(Олекса Стороженко, I, 1957, 390); Пролізши через купу іржавих
поламаних машин, які попадали крізь стелю з другого
поверху, хлопці побачили залізну ляду (Юрій Яновський, II, 1954,
42); Поки інші козаки ламали двері, Бреус проліз через
отвір у даху і одразу ж загруз по коліна у воросі збіжжя
(Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 146);
// Проходити за
розмірами через який-небудь отвір. Левантина спробувала
просунути їх [обценьки] крізь двері, але вони не
пролазили (Борис Грінченко, II, 1963, 290); Ухопив пес цілого пирога.
Дивлюся, і цілий пиріг не застряв у горлі, пролазить.
Цюцько навіть не поперхнувся (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960,
37); — Там гармати такі, що й чоловік у стволяку
пролізе! (Олесь Гончар, II, 1959, 44); Підіймає [Максим] руку
до крихітної.. щілини, крізь яку не пролізе й дитячий
кулак (Михайло Стельмах, I, 1962, 437);
// розм. Через силу
пробиратися куди-небудь між людьми, що тісно стоять,
сидять. Фотографи пролазили крізь натовп аж до
комісара, перешкоджаючи кінооператорові працювати
(Юрій Яновський, II, 1958, 109); Увійшла [Івга у суд].
Писарів чимало; а народу ж то, народу, — так і не пролізеш
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 274); — Ходімте [на матч] зарані,
бо запізнимось трохи, — не проліземо на місце (Остап Вишня,
I, 1956, 403); Він проліз у юрбі до ослонів, пройшовся
між них, розглядаючись, і, врешті, сів на одному
(Андрій Головко, I, 1957, 169);
// розм. Просуватися, проходити
по багнистій, грузькій поверхні. На воді ряска, немов
руда кора.. Човен ледве-ледве пролазить. Скрізь брудно
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265).
♦ І вуж (миша) не пролізе: а) про надто густу
рослинність. Жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок, I, 1955,
147); б) про місцевість, яка пильно охороняється,
контролюється ким-небудь. — Там і миша не пролізе..
Кораблі Британського королівського флоту мають щодо
цього твердий наказ. Стрілка [Арабатська] — під
нашою опікою (Олесь Гончар, II, 1959, 391); Пролазити
(пролізти) в шпарку — хитрощами досягати якої-небудь
мети. Справжній митець увіходить у мистецтво не
потихеньку, не пролазить у шпарку, прикриваючись
вигаданим прізвиськом, а йде сміливо, відверто, через
головний вхід (Павло Загребельний, День.., 1964, 71); Пролізти
крізь вушко голки див. вушко; Щоб і миша не
пролізла — уживається як наказ пильно охороняти
яку-небудь місцевість. [Свічка:] Мушу попередити: по
цій дорозі не тільки танк, а й жодна миша щоб не
пролізла (Олександр Корнійчук, II, 1955, 49).
2. розм. Показуватися назовні через дірки, щілини і т. ін.; вилазити. Ноги [чоловіка] у жовтих чоботях з пальцями, мов рукавиці, ..а скрізь тії пальці пролазили когті [кігті], мов у кота заморського (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 232); Циркуляри уже йому йдуть на такому тонкому папері, що й махорка крізь нього пролазить (Олесь Гончар, II, 1959, 221).
3. розм. Злодійкувато, потай забиратися
куди-небудь. Гризельда звеліла покликати коменданта й
розказала йому, що в садок кудоюсь пролізли козаки і певно
кмітять за всім (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 198); — Та ми
так проліземо, що Кучма й незчується. А кавуняччя в
нього яке! (Борис Грінченко, I, 1963, 361); — Тепер лягаймо спати, —
порадив він. — І замикайте двері, щоб ще хто не
проліз, — додав Федя (Микола Трублаїні, I, 1955, 89);
// перен.
Просочуватися, проникати куди-небудь (про мороз, вітер
і т. ін.); ставати відчутним (про запах). Вітер лютує,
вітер царює, пролазить у кожну щілину (Грицько Григоренко, Вибр.,
1959, 326); Третьої ночі, коли мороз розбивав стіни й
пролазив у хату, Терешко зовсім одубів (Григорій Епік, Тв.,
1958, 389); — Я гризу собі пальці, затуляю рота, носа,
а він, той запах [їжі], пролізає всюди, наповняє всю
кімнату (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175);
// перен. Зловживаючи
чиїм-небудь довір'ям, потрапляти кудись з метою вивідати
щось, зайнятися підривною діяльністю і т. ін. Він своєю
вдачею ніби ввесь був обмазаний «єлеєм», бо пролазив
скрізь і всюди, сказати б в найменшу щілину (Нечуй-Левицький,
IV, 1956, 127); Німецько-гетьманські агенти нишпорили
в навколишніх селах,.. пролазили в полк, баламутили
бійців (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 45); [Филимон:]
Проворний [Гаврюшка] вражий син! Скрізь пролізе,
підслухає (Карпенко-Карий, I, 1960, 91); Син глитая Максима
Бобровника, Іван Бобровник, проліз до колгоспу, але
тремтів (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 10);
// перен.
Пристосовуючись і хитруючи, добиватися вигідного соціального
становища, незаконно просуватися по службі і т. ін.
— Нехай тебе бог боронить від них [менших панків]!
Пролізай до старших! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 282); — Ти
думаєш, я тебе не пам'ятаю?.. Пам'ятаю, як же.
В Ніжині... Забув? Коли ж ти встиг в інспектори
пролізти? Чи це не ти? (Олександр Довженко, I, 1958, 201); За Шевка взявся
громадський суд. Судили його в школі, згадували провини
в минулому і дивувались, як він знову проліз на посаду
(Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 119).
♦ Пролазити (пролізти) в довір'я — те саме, що
Влазити (влізти, вкрадатися, вкрастися, втиратися,
втертися і т. ін.) в довір'я (див. довір'я). Жлукто
зробив непевний рух рукою, показуючи цим, як його треба
пролазити в людське довір'я, щоб дещо дізнатися від
них (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 115); Пролазити
(пролізти) в душу кому — те саме, що Влазити (влізти) в
душу (див. влазити). Аж ось коли він починає розуміти,
чому його запросив Римар на іменини в минулому році.
Він задобрював його, пролазив йому в душу (Павло Автомонов, Коли
розлучаються двоє, 1959, 131).
4. перен., розм. Випадково або час від часу з'являтися, мимоволі виникати і т. ін. Балачки про Голодний Степ пролазили в щоденні турботи, в думки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 85); У Юрка Васюти між п'ятірок пролізла одна четвірка (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 180).