в означеннях
Тлумачення, значення слова «пролазити»:

ПРОЛАЗИТИ, ажу, азиш і ПРОЛІЗАТИ, аю, аєш, недок., ПРОЛІЗТИ, зу, зеш, док.

1. Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди-небудь через вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про плазунів і дрібних живих істот, що мають багато ніг). Вони [жучки] ворушили ніжками, чіплялись за пальці, вперто не хотіли пролазити у вузеньку шийку пляшки (Олесь Донченко, VI, 1957, 57); У сей той яр так заріс кущами, що не тільки не пройде чоловік, але й собака не пролізе (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278);
//  Взагалі лазити, повзати по якій-небудь поверхні (звичайно про комах). По столу пролізла муха;  * Образно. Залишившись на самоті, Дорош підходить до столу, бере привезений камінь і пильно вдивляється в нього. По обличчю йому болючим зигзагом пролазить усмішка (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 414);
//  Навшпиньках або поповзом влазити всередину чого-небудь через вузький прохід, пролом, отвір, насилу пробиратися вперед попід чимсь, через щось і т. ін. (про людей). Плутаючись у високих бур'янах, пролазячи попід кущами,.. вони долізли врешті до води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337); Вона пролазила попід вагонами, бігла до свого сьомого, міцно притискуючи до себе уже прив'ялий і все ще такий же великий сніп лугових квітів (Літературна газета, 16.XII 1960, 4); Одчинив [Марко] невеличке віконце, таке, що тільки хіба гадюкою пролізти чоловікові (Олекса Стороженко, I, 1957, 390); Пролізши через купу іржавих поламаних машин, які попадали крізь стелю з другого поверху, хлопці побачили залізну ляду (Юрій Яновський, II, 1954, 42); Поки інші козаки ламали двері, Бреус проліз через отвір у даху і одразу ж загруз по коліна у воросі збіжжя (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 146);
//  Проходити за розмірами через який-небудь отвір. Левантина спробувала просунути їх [обценьки] крізь двері, але вони не пролазили (Борис Грінченко, II, 1963, 290); Ухопив пес цілого пирога. Дивлюся, і цілий пиріг не застряв у горлі, пролазить. Цюцько навіть не поперхнувся (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 37); — Там гармати такі, що й чоловік у стволяку пролізе! (Олесь Гончар, II, 1959, 44); Підіймає [Максим] руку до крихітної.. щілини, крізь яку не пролізе й дитячий кулак (Михайло Стельмах, I, 1962, 437);
//  розм. Через силу пробиратися куди-небудь між людьми, що тісно стоять, сидять. Фотографи пролазили крізь натовп аж до комісара, перешкоджаючи кінооператорові працювати (Юрій Яновський, II, 1958, 109); Увійшла [Івга у суд]. Писарів чимало; а народу ж то, народу, — так і не пролізеш (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 274); — Ходімте [на матч] зарані, бо запізнимось трохи, — не проліземо на місце (Остап Вишня, I, 1956, 403); Він проліз у юрбі до ослонів, пройшовся між них, розглядаючись, і, врешті, сів на одному (Андрій Головко, I, 1957, 169);
//  розм. Просуватися, проходити по багнистій, грузькій поверхні. На воді ряска, немов руда кора.. Човен ледве-ледве пролазить. Скрізь брудно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265).
І вуж (миша) не пролізе: а) про надто густу рослинність. Жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок, I, 1955, 147); б) про місцевість, яка пильно охороняється, контролюється ким-небудь. — Там і миша не пролізе.. Кораблі Британського королівського флоту мають щодо цього твердий наказ. Стрілка [Арабатська] — під нашою опікою (Олесь Гончар, II, 1959, 391); Пролазити (пролізти) в шпарку — хитрощами досягати якої-небудь мети. Справжній митець увіходить у мистецтво не потихеньку, не пролазить у шпарку, прикриваючись вигаданим прізвиськом, а йде сміливо, відверто, через головний вхід (Павло Загребельний, День.., 1964, 71); Пролізти крізь вушко голки див. вушко; Щоб і миша не пролізла — уживається як наказ пильно охороняти яку-небудь місцевість. [Свічка:] Мушу попередити: по цій дорозі не тільки танк, а й жодна миша щоб не пролізла (Олександр Корнійчук, II, 1955, 49).

2. розм. Показуватися назовні через дірки, щілини і т. ін.; вилазити. Ноги [чоловіка] у жовтих чоботях з пальцями, мов рукавиці, ..а скрізь тії пальці пролазили когті [кігті], мов у кота заморського (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 232); Циркуляри уже йому йдуть на такому тонкому папері, що й махорка крізь нього пролазить (Олесь Гончар, II, 1959, 221).

3. розм. Злодійкувато, потай забиратися куди-небудь. Гризельда звеліла покликати коменданта й розказала йому, що в садок кудоюсь пролізли козаки і певно кмітять за всім (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 198); — Та ми так проліземо, що Кучма й незчується. А кавуняччя в нього яке! (Борис Грінченко, I, 1963, 361); — Тепер лягаймо спати, — порадив він. — І замикайте двері, щоб ще хто не проліз, — додав Федя (Микола Трублаїні, I, 1955, 89);
//  перен. Просочуватися, проникати куди-небудь (про мороз, вітер і т. ін.); ставати відчутним (про запах). Вітер лютує, вітер царює, пролазить у кожну щілину (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 326); Третьої ночі, коли мороз розбивав стіни й пролазив у хату, Терешко зовсім одубів (Григорій Епік, Тв., 1958, 389); — Я гризу собі пальці, затуляю рота, носа, а він, той запах [їжі], пролізає всюди, наповняє всю кімнату (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175);
//  перен. Зловживаючи чиїм-небудь довір'ям, потрапляти кудись з метою вивідати щось, зайнятися підривною діяльністю і т. ін. Він своєю вдачею ніби ввесь був обмазаний «єлеєм», бо пролазив скрізь і всюди, сказати б в найменшу щілину (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 127); Німецько-гетьманські агенти нишпорили в навколишніх селах,.. пролазили в полк, баламутили бійців (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 45); [Филимон:] Проворний [Гаврюшка] вражий син! Скрізь пролізе, підслухає (Карпенко-Карий, I, 1960, 91); Син глитая Максима Бобровника, Іван Бобровник, проліз до колгоспу, але тремтів (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 10);
//  перен. Пристосовуючись і хитруючи, добиватися вигідного соціального становища, незаконно просуватися по службі і т. ін. — Нехай тебе бог боронить від них [менших панків]! Пролізай до старших! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 282); — Ти думаєш, я тебе не пам'ятаю?.. Пам'ятаю, як же. В Ніжині... Забув? Коли ж ти встиг в інспектори пролізти? Чи це не ти? (Олександр Довженко, I, 1958, 201); За Шевка взявся громадський суд. Судили його в школі, згадували провини в минулому і дивувались, як він знову проліз на посаду (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 119).
Пролазити (пролізти) в довір'я — те саме, що Влазити (влізти, вкрадатися, вкрастися, втиратися, втертися і т. ін.) в довір'я (див. довір'я). Жлукто зробив непевний рух рукою, показуючи цим, як його треба пролазити в людське довір'я, щоб дещо дізнатися від них (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 115); Пролазити (пролізти) в душу кому — те саме, що Влазити (влізти) в душу (див. влазити). Аж ось коли він починає розуміти, чому його запросив Римар на іменини в минулому році. Він задобрював його, пролазив йому в душу (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 131).

4. перен., розм. Випадково або час від часу з'являтися, мимоволі виникати і т. ін. Балачки про Голодний Степ пролазили в щоденні турботи, в думки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 85); У Юрка Васюти між п'ятірок пролізла одна четвірка (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 211.

Коментарі (0)