в означеннях
Тлумачення, значення слова «пролетар»:

ПРОЛЕТА́Р, я, чол.

1. У Стародавньому Римі — громадянин, який не мав майнового цензу.

2. У капіталістичному суспільстві — найманий робітник, позбавлений власності на засоби виробництва. ..буржуазія не тільки викувала зброю, яка несе їй смерть; вона породила і людей, які спрямовують проти неї цю зброю, — сучасних робітників, пролетарів (Маніфест комуністичної партії, 1947, 20); Великий російський письменник [О. М. Горький] у своїх художніх творах вперше і найбільш повно дав позитивний конкретний образ пролетаря — вершителя долі історії (Історія УРСР, I, 1953, 716);
//  у знач. збірн. Те саме, що пролетаріат. Заспівуйте пісню гучніш, Щоб вільно в просторах лунала — Про те, як у буряні дні Повстав пролетар «Арсеналу» (Українські народні думи.., 1955, 385); Не міщанка заойкала — пролетар тужить — вмер Ленін (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 29).
 Пролетарі всіх країн, єднайтеся! — уживається як девіз міжнародного робітничого руху. Посилає Ленін птицю. «Перелети всі моря і всі окіяни [океани], одвідай усі тюрми й катівні, скажи: «Сміливіше, браття, свобода близько! Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» (Юрій Яновський, I, 1954, 7).

3. заст. Людина, що не має власності. Скрізь гаряче пропагандував [пропагував Василь] за те, щоб, залишивши мрії про панські гостинні, де вчителю коли й одводилось, то дуже непочесне місце, — організувати своє життя сільського інтелігента-пролетаря (Степан Васильченко, IV, 1960, 35); Назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні пролетарі-злидарі — коновкарі, дьогтярі, решетарі (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 214.

Коментарі (0)