в означеннях
Тлумачення, значення слова «пролежувати»:

ПРОЛЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛЕЖАТИ, жу, жиш, док.

1. неперех. Лежати (у 1 знач.) якийсь час. Як тільки хазяйка виходила з хати, знову падала [Пріська] на ліжко ..і, укрившись теплим килимом, пролежувала мало не до вечора (Любов Яновська, I, 1959, 283); Голубенко дедалі ставав мовчазніший. Мало з'являвся на палубі, розмовляв з Вассою неохоче і есе довше пролежував на дивані (Григорій Епік, Тв., 1958, 320); Тиждень вона пролежала в гарячці, нікого не впізнавала, нічого не їла (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 399); За наказом лікаря Маслюк мав пролежати кілька днів у санчастині (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 157).

2. перев. док., неперех. Залишитися якийсь час без застосування, без уваги (про неживі предмети). Ваш лист, бачте, пролежав тут чимало, ждучи мене, бо я ціле літо не була вдома (Леся Українка, V, 1956, 99); Пролежала [карета у возовні] років з чотири (Нечуй-Левицький, III, 1956, 171); Всі ці листи були давні, писані навесні, пролежали в Орську все літо й осінь (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 326).

3. перех. Пошкоджувати що-небудь довгим лежанням. Моя тобі зброя кілочка не вломить, Я сам молод ліжка не пролежу (Павло Чубинський, V, 1874, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 213.

Коментарі (0)