в означеннях
Тлумачення, значення слова «проломлювати»:

ПРОЛОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИТИ, ломлю, ломиш; мн. проломлять; док., перех.

1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. — Народ висадив браму і проломив стіну! — крикнули в палаці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 38); [Загуба:] Живучий, чорт... [Роман:] А ти ж як думав? Гепнув раз та й годі! Ге, в мене череп міцний, — одним махом не проломиш... (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 507); Бояри й воєводи власноручно проломили поміст у горниці (Павло Загребельний, Диво, 1968, 413);  * Образно. Чого їй за себе боліти, коли все, що було доброго та живого в душі, так перетрухло та перемліло, такою корою покрилося, що нічому вже проломити її (Панас Мирний, IV, 1955, 293).

2. Те саме, що проламувати 2.  * Образно. — Панове! — розпочав тихим, спокійним голосом Іван.. — буря здвигається і над нашою країною, проломлює собі свобідну дорогу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 239); Почув цю звістку Йван, панотців наймит, та й обібрався проломити Славкові дорогу [в люди] (Лесь Мартович, Тв., 1954, 276).

3. перев. док., перен., розм. Зламавши опір, проникнути, пробитися крізь що-небудь. Головна ж сила [лучників] мала стояти при входових дверях, щоб, у разі потреби, проломити ряди напасників (Іван Франко, VI, 1951, 78); — Звідки та куди йдеш, чоловіче, та що чувати в світах? Чи правда, що їх [фашистів] під Сталінградом відрізано? І що наші фронт проломили, полки сибіряків на зарятунок ідуть? (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 219.

Коментарі (0)