в означеннях
Тлумачення, значення слова «проливатися»:

ПРОЛИВАТИСЯ, ається, недок., ПРОЛИТИСЯ, ллється і рідко ПРОЛЛЯТИСЯ, яється, док.

1. Розпліскуватися, розливатися, розхлюпуватися. Очі її блищали недобрим вогнем, проте вона стримала себе, опустила брови, примружила очі. — Вино проливається на щастя... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 32); Ой пливе човен води повен, коли б не пролився (Павло Чубинський, V, 1874, 293); Заскиглив журавель, пролилася вода на землю, і обізвався молодий радісний голос: — Спасибі Маруяні, що таку славну криницю викопала (Михайло Стельмах, II, 1962, 294).
Проливається (пролилася, проллялася) кров — про кровопролиття (у війні, збройній сутичці і т. ін.). — Не дійде до того, щоб проливалася кров... Ах, боже!.. певно не дійде (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 169); — Я хоч і не пророк, але скажу, що крові проллється чимало, але німця не буде на нашій землі, бо ще не було такого, щоб хтось переміг наш народ (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 292); Генерал Ватутін не дожив до дня повного визволення України. На полі бою пролилась його гаряча кров (Юрій Яновський, II, 1954, 241); Звелів тоді забрать Усіх поранених шляхетний Підкоморій, І крові, що її проллялось ціле море, Не проливати більш (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 282); Сльози пролилися чиї — хто-небудь заплакав. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози (Тарас Шевченко, II, 1963, 252); Мати тут, молодого, колись Василя Чумака проводжала, її сльози рясні пролились — за улюбленим сином ридала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 48).

2. Випадати, проходити (про дощ, зливу і т. ін.). Над горами відгриміли грози, пролилися дощі, прокотилися тумани (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 134); Гриміли громи І дощ пролився, як з відра,.. (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 115);
//  чим. Утворювати опади (про хмари). Почав жовтіти сад. Частіше снувалися хмари, проливаючись дрібними дощами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 249);  * Образно. І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 135); Пішов дощ — густий, холодний, наче небо не витримало важких хмар, що весь день висіли над бородінським полем, і пролилося дрібними сльозами (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 301);
//  Скочуватися вниз (про сльози). Єдина сльоза, що пролилась з її [Олі] очей, здається, наскрізь пропікає йому пальці (Михайло Стельмах, II, 1962, 154).

3. перен. Поширюватися (про світло і т. ін.). Туман раптом знявся вгору, і перший яскраво-білий промінь сонця пролився з-за горизонту (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 81); Була ріка — ну, звісно, як ріка, Текла собі між долами й горбами, Прийшов поет — і синь її легка, Мов чари голубі, проллялась між рядками (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 24);
//  Чутися, лунати (про звуки, голоси і т. ін.). Коли страшне ридання через вінця пролилося, пролунав над матерями голос дужий і знайомий (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 15); Білий іній голів... Анни Зегерс схвильована мова... Арагона й Неруди, і Гільєна розмірена річ... Руська мова луна, українська проллялась шовково... (Любов Забашта, Вибр., 1958, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 215.

Коментарі (0)