в означеннях
Тлумачення, значення слова «промантачити»:

ПРОМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док.

1. перех. Док. до мантачити. Промантачити косу.

2. перех., перен., розм. Перевести на ніщо, витратити марно що-небудь. — Ви промантачили своє добро так, як і я, та й пішли в старці? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 296); — Ні, не пропив [достатки] я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 141).

3. неперех., перен., розм. Пропрацювати де-небудь якийсь час. [Ганджа:] Я сорок п'ять років під землею промантачив! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 195).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 222.

Коментарі (0)