ПРОМАРШИРУВАТИ, ую, уєш. Док. до марширувати. Семен і Силантій урочисто як вояки промарширували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля боку (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 99); З дверей комендантського будинку вийшов і урочисто промарширував до стовпа, з високо задертою головою і радісно-божевільними вогниками в очах, огненно-рудий єфрейтор Цункер (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 103).