в означеннях
Тлумачення, значення слова «промазувати»:

ПРОМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМА́ЗАТИ, ажу, ажеш, док.

1. перех. Змазувати жирною чи густою речовиною або змащувати що-небудь мастилом, спеціальним розчином і т. ін. Промазують шви [зрубу жилого приміщення] вапняним розчином (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 113); Коли глину замісити з водою і утвореним тістом промазати шви між каменями, то кам'яна кладка стане міцнішою (Таємниці вапна, 1957, 9); Погукає [начальник] з кабінету: «Заправляйсь, усе промаж!» Всадить тещу у карету — І вези її на пляж (Степан Олійник, Вибр., 1959, 200).

2. тільки док., неперех. Мазати (у 1 знач.) якийсь час.

3. неперех., перен., фам. Не попадати в ціль, не досягати її, не влучати (під час стрільби, у грі з м'ячем, у кеглі і т. ін.). Як краще, — спитаєте, — полювати: одному чи колективом? Майже однаково. Коли йдете один, то один промазуєте, коли йдете колективом, то промазуєте колективом (Остап Вишня, II, 1956, 131); — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович.. Тільки птицю полохаєш (Яків Баш, Надія, 1960, 375); Два вцілілі гестапівці кинулися назад. Юджін пустив їм услід довгу чергу, але промазав (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 224).

4. перех., перен., фам. Пропускати або втрачати що-небудь через неуважність. [Таня:] Промазала трамвай, півдороги бігла по вулиці (Іван Кочерга, II, 1956, 50); Я промазав табунець чирят і двох крижнів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 437); «Написав? Ану, читай-но, Що я буду говорить?» Петю слухає поважно І дає свій інструктаж: «Більше жару!.. Й цифру важну, Важну цифру не промаж!» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 273);
//  Допускати помилку; помилятися. — Призначив я його [Преображенського], а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикався з ним по роботі, скажи промазав я здорово? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 131).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 221.

Коментарі (0)