в означеннях
Тлумачення, значення слова «промчатися»:

ПРОМЧАТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Те саме, що промчати 1. Легенькі білі хмарочки... промчалися по синьому полю, якась птиця зачорніла, мов горошина прокотилася... (Панас Мирний, I, 1954, 180); На повний біг пружних коліс по грейдеру промчався «ЗІС» (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 319); Промчавшись конем мимо Ясногорської та Черниша, Маковей привітав і їх щасливою новиною (Олесь Гончар, III, 1959, 445); Мимо [по Дінці] промчався гроб під серця крик і десь за поворотом зник (Володимир Сосюра, II, 1958, 418);  * Образно. Промінь ясного сонця стрілою промчавсь крізь вікно і упав якраз Петрові у вухо (Панас Мирний, I, 1954, 363);
//  Швидко пронестися, (про звуки). Грицько підвівся. Хрипле деренчання хвилею промчалось над ними. — Чув? Що воно? — питав Івась. — А ходім подивимося (Панас Мирний, IV, 1955, 22).

2. тільки 3 ос. перен. Те саме, що промчати 2. Рік. минув, як ми пізнались; Наче ластівка стрілою Попід хмару промигне, — Так ті дні пройшли, промчались. (Іван Франко, XIII, 1954, 166); За хвилиною хвилина, за годиною година — і промчалися літа... (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 177).

3. безос., кому, перен. Минути, сповнитися (про досягнення кимось певного віку). Їй [Бейбі] вчора промчалось у вічність шістнадцять років життя (Мирослав Ірчан, II, 1958, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 239.

Коментарі (0)