в означеннях
Тлумачення, значення слова «промінний»:

ПРОМІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що променистий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 223); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні, Коли ставили греблю і садили ліси молоді, Ми уміли цінить миру дні дорогі і промінні (Любов Забашта, Вибр., 1958, 137); Тарасові промінні очі — Весь безмір людських дум і мрій (Микола Бажан, Роки, 1957, 241); Що вище слів оцих промінних — Товариш, друг, душевний брат!? (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 26); Дівча, таку чудну вислухуючи мову, Очима блиснуло із-під промінних вій (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 94);  * Образно. По той бік Сули Тумани лягли. А там, у низькім видолинку, Де стріха сіріє на дні, Назустріч промінну драбинку Вікно простелило мені (Василь Мисик, Верховіття, 1963, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 232.

Коментарі (0)