в означеннях
Тлумачення, значення слова «промітати»:

ПРОМІТАТИ, аю, аєш, недок., ПРОМЕСТИ, мету, метеш; мин. ч. промів, мела, ло; наказ сп. промети, метім (метімо), метіть; док., перех. і без додатка. Змітаючи з якої-небудь поверхні сніг, пил, сміття тощо, прокладати стежку, робити прохід, прочищати місце і т. ін. Коли б знала, Відкіль виглядати, То б наняла, Заставила Стежку промітати (Народна лірика, 1956, 193); Перед його [царя] візком — шалені від усердя царедворці мели вулицю,.. промітаючи доріжку (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 514); [Лукаш:] Уломи ж, моя Доле, хоч отую ожину, щоб собі промести, по снігу провести хоч маленьку стежину! (Леся Українка, III, 1952, 266); Полою шинелі він промів на лаві місце для себе та Антона, і вони посідали (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 109); Вона вже встигла промести доріжку в снігу через двір (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 22);  * Образно. В нас гуляє квітень у полі, Розсіває зерна рясні. Насуває зливу поволі, Промітає стежку весні (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 108);
//  Взагалі очищати яку-небудь поверхню від пилу, сміття тощо за допомогою мітли, віника і т. ін. Тут йому треба було двір промітати, носити дрова з сіней до хати (Марко Вовчок, I, 1955, 296); Тетяна прибирала, промітала на лавці (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 157); Прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата — суму мов не було того,.. (Степан Васильченко, II, 1959, 351);  * Образно. Боярин розчинив двері, впустив обох посланців попереду себе. Семен і Силантій урочисто, як вояки, промаршували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля боку. Потім зняли шапки, гойднулися в поклоні, промітаючи шапкою підлогу (Іван Ле, Побратими, 1954, 30);
//  тільки недок. Торкаючись якої-небудь поверхні, здіймати сніг, куряву і т. ін. Гнеться очерет і промітає китичками сніжок на льоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 521); І чого тільки тепер нема на ярмарку?! І кожухи нижче п'ят, щоб за собою промітали сніг, і коротенькі, обшиті смухом кожушки для дівчат і парубоцтва (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 233.

Коментарі (0)