в означеннях
Тлумачення, значення слова «проміж»:

ПРОМІЖ, рідко ПРОМЕЖ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками; поміж. Сполучення з прийм. проміж, промеж виражають:

Просторові відношення

1. з род. і оруд. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посеред чого-небудь, поміж чимсь. Пробираючись проміж купами, надививсь Петро усячини (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 138); Жваво, як молоді звірятка, зашаруділи хлопці проміж кущів рожі, оргінії та рай-дерева (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 109); Бутаков з'їжджав на берег для астрономічних спостережень, а Макшеєв — для топографічної зйомки. І кожного разу на білому ватмані в штурманській рубці з'являлися нові нитки градусної сітки, а проміж них — примхливо-хвилясті контури землі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 272); Антосьо на кожну стебелинку придивлявсь, їдучи промеж пашень (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 32).

2. з род. і рідше знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована дія. Та чи не жаль тобі буде, Як ти підеш в сторону чужую Та проміж чужі люди? (Павло Чубинський, V, 1874, 878); Прокладуй [прокладай] дорогу проміж тих возів (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 221); Проміж кущів просуває свої крислаті роги гордий марал (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 275); Вечір. Хома входить до загороди і лягає проміж двох волів спати (Юрій Яновський, IV, 1959, 13).

Часові відношення

3. з род. в. Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими відбувається, здійснюється або має місце що-небудь. Дружечки зараз кинулись з боярами цятаться; щебечуть, регочуться, вигадують дещо проміж весільних пісеньок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28).

Об'єктні відношення

4. з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів і т. ін., що вступають у взаємодію або які-небудь стосунки. А що ж у не так тепер буває Проміж жінками і у нас? Коли чого просити має. То добрий одгадає час І к чоловіку пригніздиться, Прищулиться, приголубиться (Іван Котляревський, I, 1952, 208); Проміж бабів ішли свої балачки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 62); Нарешті видушує [агент] з себе: дів-ча-та... ха-ха! Навіть дівчата... проміж собою... про політику гомонять... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); Селяни стиха гомоніли проміж себе (Андрій Головко, II, 1957, 39); Проміж гілок чудне сплетіння, Мов через неводи густі. Примхливо грається проміння, Неначе рибки золоті (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 90); Промеж себе дещо і базікають [козаки], мов вода на лотоках шумить, аж луна йде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199).

5. з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів і т. ін., між якими що-небудь розподіляється. — Все майно дивізіону заздалегідь проміж себе розподілили (Андрій Головко, II, 1957, 535); Нікому з добрих людей не зичу ділити проміж синами п'ять соток землі (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 111).

Означально-обставинні відношення

6. з род. і рідше оруд. в. Уживається при означенні яких-небудь однорідних осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких знаходиться предмет мовлення або відбувається якась дія; відповідає за знач. прийм. серед. [Палажка:] Та що ж тут заводиться? Те, що між людьми завжди буває, як убереться проміж їх пройдисвіт всесвітній (Панас Мирний, V, 1955, 251); Сидів проміж нас подорожній (Леся Українка, IV, 1954, 108); У Тараса Шевченка на Україні багато мільйонів родичів — як проміж робітників, так і з-поміж селян та інтелігенції радянської (Павло Тичина, III, 1957, 254); Проміж нас живе ясна і чиста слава Малого Мирона, великого Франка (Максим Рильський, I, 1960, 324).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 230.

Коментарі (0)